Поширити Джерело: УНІАН
Росія отримала від Ірану повну технологію виробництва реактивних дронів “Гєрань‑5”, які за швидкістю й бойовими можливостями наближаються до крилатих ракет і можуть запускатися з пікапів та тактичної авіації. Авіаційний експерт Анатолій Храпчинський розповів, які переваги це може надати Росії, чому Москва переходить на такі рішення та яку небезпеку це створює для України.
Головні тези:
- Дрони “Герань-52 РФ, отримані від Ірану, мають бойові можливості, наближені до крилатих ракет.
- Використання дронів “Герань-5” може бути небезпечним для України через їх швидкість та потужність в ураженні цілей.
- Росія стає залежною від іранських постачання технології виробництва реактивних дронів, що потенційно загрожує безпеці регіону.
Дрон "Герань-5" схожий на крилату ракету: як з ним боротися
Іран повністю передав Росії технологію виробництва дронів "Каррар". Фактично ми маємо справу з іранським дроном, який у базовій концепції передбачав можливість несення корисного навантаження, його скидання та повернення.
Реактивні дрони мають аеродинамічну, ракетоподібну форму з великими крилами та зовнішнім двигуном, що візуально нагадує українські ракети "Пекло" та "Фламінго".
У російському застосуванні цей дрон не потребує жодних "креативних" сценаріїв, його просто використовують як дрон-камікадзе. При цьому за швидкістю він майже не поступається крилатій ракеті. Він здатен розвивати до 800 км/год і нести до 200 кг корисного навантаження. Це приблизно в чотири рази більше, ніж у типових ударних БпЛА. Такої маси достатньо для ураження цілей на дистанції до 1000 км.
Тобто ми маємо справу з черговою крилатою ракетою з боку противника. Нам потрібні мобільні ПЗРК та системи, що наводяться на тепловий слід.
Поширити
В Ірані зараз є серйозна політична проблема. У разі зміни влади й повалення чинного режиму співпраця Тегерана з Москвою, найімовірніше, істотно ослабне або взагалі припиниться.
Передаючи Росії технологію "Шахедів", Іран не віддав усіх ключових елементів виробництва. Частину критичних комплектуючих він і далі постачає сам, натомість отримуючи від Росії бойовий досвід застосування озброєння та можливість удосконалювати власні розробки. Фактично Москва залишається залежною від іранських поставок.
Раніше основний акцент РФ робився саме на стратегічну авіацію. Літаки підіймалися в повітря й запускали одразу велику кількість ракет. Сьогодні їхній ресурс вичерпаний приблизно на 80%. Водночас тих 20%, що залишилися, їм вистачить ще на кілька років війни. При цьому в Росії розуміють, у разі великої війни стратегічна авіація їм знадобиться, тому її намагаються зберегти.
Саме тому їм потрібна ракета, здатна летіти з-під крила на велику відстань. "Герань-5" або "Каррар" — це дешева зброя.
Поширити
Росія суттєво покращила ударні "Герані" і забезпечила їх зв'язком для автономного визначення координат.
Зокрема, на території Білорусі розгорнуто мережу мобільних веж і радіомаяків, які дрони використовують як навігаційні орієнтири. Це принцип, подібний до авіаційної навігації за радіомаяками, коли GPS не є критично необхідним. Таке рішення стало відповіддю на постійну боротьбу із нашими засобами радіоелектронної протидії.
Тому "Герані-5" — це більше про здешевлення в питаннях застосування крилатих ракет і водночас збільшення можливостей.