Міністерство фінансів України роз’яснило, що лізингові платежі за користування літаками та вертольотами не підпадають під оподаткування як роялті згідно з Податковим кодексом. Водночас, Бюро економічної безпеки (БЕБ) проводить розслідування щодо п’яти авіакомпаній, вимагаючи сплати додаткового 15% податку.
У Міністерстві фінансів України наголосили, що оподаткування лізингу повітряних суден має відбуватися відповідно до Податкового кодексу України та чинних міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування, які мають вищий пріоритет. Українське законодавство не передбачає трактування лізингових платежів за авіаційну техніку як роялті. Однак, Бюро економічної безпеки застосувало інше тлумачення норм і розслідує справи проти щонайменше п’яти українських авіакомпаній, вимагаючи сплати додаткового 15% податку з доходів нерезидентів.
Хоча податкове законодавство України та міжнародні договори чітко визначають порядок оподаткування лізингу літаків і вертольотів, БЕБ обрало власне трактування. Бюро розслідує справи щодо щонайменше п’яти авіаперевізників, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”, звинувачуючи їх у несплаті 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу. Слідчі прирівнюють лізингові платежі до роялті, а літаки та вертольоти вважають “обладнанням”, а не транспортними засобами.
Позиція Мінфіну
У відповіді на запит УНН Міністерство фінансів зазначило: “Щодо оподаткування операцій з лізингу повітряних суден зазначаємо, що оподаткування таких операцій здійснюється відповідно до порядку та за ставками, визначеними Податковим кодексом України”.
Важливо зазначити, що Податковий кодекс України не містить положень, які б вимагали сплати роялті за лізингові операції з повітряним транспортом, що належить нерезидентам.
Відповідно до Податкового кодексу України: “Резидент, (…), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (…), утримують податок з таких доходів, (…) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України”.
Україна має численні ратифіковані угоди про уникнення подвійного оподаткування з іншими державами. Ці міжнародні договори мають першочергове застосування та визначають, чи підлягають доходи оподаткуванню в Україні, і за якою ставкою. Вони можуть як повністю звільняти дохід від оподаткування, так і суттєво зменшувати податок. Мінфін підкреслює, що саме ці конвенції мають пріоритет.
Міністерство фінансів у відповіді УНН також повідомило: “Водночас відповідно до пункту 3.2 статті 3 Податкового кодексу України, якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору”.
Розслідування БЕБ щодо авіакомпаній
Правоохоронці розпочали розслідування після того, як у 2024 році Державна податкова служба (ДПС) опублікувала статтю з пропозицією оподатковувати лізингові операції з нерезидентами як роялті. Документи, які, за словами представників авіаринку, дуже схожі між собою, лягли в основу кримінальних справ проти авіаперевізників.
Опитані УНН юристи зазначають, що слідчі ігнорують чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування. На їхню думку, автоматичне донарахування 15% податку в Україні без урахування положень конкретної конвенції є сумнівним.
За даними ДПС, авіакомпанії вже пройшли податкові перевірки, і лише за результатами однієї з них було виявлено порушення щодо оподаткування лізингу. Інші перевірки таких порушень не виявили.
“За результатами однієї перевірки по компаніях авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки”, – повідомила заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Однак, відсутність порушень в інших перевірках не завадила БЕБ відкрити кримінальні справи, стверджуючи, що компанії не сплатили 15% роялті за останні сім років. Список авіакомпаній, до яких виникли претензії через лізинг, може зрости, адже близько 40 авіаперевізників користуються орендою, що ставить під загрозу всю галузь цивільної авіації.
Представники авіаційної галузі вже публічно заявили про тиск з боку БЕБ. Вони вважають, що дії державних контролюючих органів можуть знищити компанії, які пережили закриття неба та релокацію за кордон через повномасштабну війну. Українська авіатранспортна асоціація звернулася до комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури, а також до Громадської ради при Міністерстві фінансів з проханням напрацювати єдиний підхід до застосування податкового законодавства у сфері авіаційного лізингу.
Якщо підхід БЕБ стане загальним правилом, авіакомпаніям можуть донарахувати податки за попередні роки за договорами, які раніше не викликали претензій. Для галузі, яка виживає завдяки релокації та роботі за кордоном, це створює ризик нових кримінальних проваджень, фінансових претензій та виходу з українського ринку.
Порада від Українські факти: Спірне трактування БЕБ лізингових платежів як роялті може поставити під загрозу всю галузь цивільної авіації України, яка вже постраждала від війни.
Подробиці можна знайти на сайті: unn.ua