Законопроєкт передбачає закріплення права працівників не відповідати на робочі звернення поза межами встановленого робочого часу, а за відсутність відповіді не можна буде звільнити чи позбавити премії.
В Україні пропонують законодавчо закріпити право працівників не відповідати на робочі телефонні дзвінки, повідомлення в месенджерах та електронні листи поза межами встановленого робочого часу. Таку норму включили до проєкту нового Трудового кодексу України.
Голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова зазначила, що роботодавці не повинні звертатися до працівників у неробочий час.
“Новий Трудовий кодекс, до речі, забороняє роботодавцю звертатися і телефонувати людині, і писати їй смс і мейли в неробочий час. А далі вже це домовленість по розміру оплати праці і по тому, як людина працює”, – заявила парламентарка.
Вона також додала, що новий Трудовий кодекс містить дискусійне питання щодо понаднормового робочого часу та його граничних норм на рік для кожної людини, аби не нехтувати частиною санітарної норми.
Деталі
Право громадян на інформаційний спокій також відстоює проєкт нового Цивільного кодексу, який включає відповідну статтю №337. Документ зареєстрували у Верховній Раді 9 квітня 2026 року, а 28 квітня парламент підтримав його за основу у першому читанні. Станом на 4 серпня його готують до другого читання.
Окремий урядовий проєкт Трудового кодексу №14386 був зареєстрований у Верховній Раді 15 січня 2026 року, проте 16 липня документ відкликали та зняли з розгляду. Тому інформація, озвучена Галиною Третьяковою, ймовірно, стосується вдосконаленого або нового проєкту закону, що готується для країни.
Що таке право на інформаційний спокій
Згідно із запропонованими положеннями, особа, яка виконує роботу або надає послуги, зможе поза межами робочого часу припинити інформаційну взаємодію з роботодавцем або замовником. Це означає можливість не відповідати на телефонні дзвінки, повідомлення у месенджерах, електронні листи та інші робочі звернення після завершення робочого дня, у вихідні або під час відпочинку.
Відмова працівника підтримувати зв’язок у цей період не повинна розглядатися як порушення умов договору, трудової дисципліни або невиконання службових обов’язків.
Працівника не можна буде карати за відсутність відповіді
Законопроєкт передбачає, що небажання особи відповідати на робочі звернення у неробочий час не може бути підставою для притягнення її до відповідальності.
Зокрема, працівника не можна буде звільнити, позбавити премії, зменшити виплати, погіршити умови праці або застосувати інші негативні заходи лише через те, що він не відповів на повідомлення чи телефонний дзвінок після завершення робочого часу.
Право на інформаційний спокій пропонують поширити не лише на штатних працівників, які працюють за трудовими договорами, але й на фізичних осіб, які виконують роботи або надають послуги на підставі цивільно-правових договорів.
Чи зможе роботодавець телефонувати після роботи
Прямої заборони телефонувати або писати працівникові у неробочий час законопроєкт не містить, так само як і не передбачає автоматичного штрафу для роботодавця за кожне повідомлення чи дзвінок після завершення робочого дня.
Порушення прав працівника може виникнути, якщо роботодавець покарає його за відсутність відповіді, вимагатиме постійно перебувати на зв’язку без відповідної умови у договорі або застосує інші негативні заходи.
Які винятки передбачені
Право на інформаційний спокій не буде абсолютним. Законопроєкт передбачає випадки, коли працівник може бути зобов’язаний залишатися на зв’язку.
Зокрема, відповідний обов’язок може бути прямо прописаний у трудовому або цивільно-правовому договорі. Це стосується чергувань, роботи за викликом, аварійних служб, медичних працівників, працівників об’єктів критичної інфраструктури або інших професій, де оперативна комунікація є частиною службових обов’язків.
Обмеження права на інформаційний спокій також допускаються у разі загрози національній безпеці, громадському порядку, життю чи здоров’ю людей.
Винятки можуть застосовуватися під час надзвичайних або аварійних ситуацій, а також у випадках, коли необхідно терміново запобігти небезпечним наслідкам.
Крім того, додаткові підстави для обмеження такого права можуть встановлюватися іншими законами та підзаконними актами.
Які правила діють зараз
Наразі українське законодавство вже передбачає право на період відключення для працівників, які працюють дистанційно. У договорі про дистанційну роботу сторони можуть визначити період, протягом якого працівник має право не підтримувати інформаційно-телекомунікаційний зв’язок із роботодавцем. У цей час відсутність працівника на зв’язку не вважається порушенням трудового договору або трудової дисципліни.
Для інших працівників діють загальні положення Кодексу законів про працю щодо тривалості робочого часу, режиму роботи та права на відпочинок. Водночас конкретний обов’язок працівника залишатися на зв’язку може залежати від умов трудового договору, посадових обов’язків, графіка чергувань та особливостей роботи підприємства.
Під час дії воєнного стану також застосовуються спеціальні правила організації трудових відносин. Для окремих категорій працівників можуть встановлювати збільшену тривалість робочого часу, особливий режим роботи або залучати їх до виконання обов’язків у вихідні.
Чому нова норма викликала дискусії
Ініціатива щодо права на відключення відповідає європейській практиці захисту працівників від постійної робочої комунікації та професійного вигорання. Подібні правила вже застосовуються у низці європейських країн, а їхня мета – чітко відокремити робочий час від особистого життя людини та не допустити ситуації, коли працівник фактично змушений бути доступним для роботодавця цілодобово.
Водночас експерти звертають увагу на те, що право на інформаційний спокій пропонують закріпити саме у Цивільному кодексі як загальне особисте немайнове право. Це викликало занепокоєння серед представників медіа та громадських організацій, які побоюються, що посадовці, представники бізнесу або інші публічні особи зможуть використовувати цю норму як підставу для ігнорування журналістських звернень або обмеження суспільно важливої комунікації.
Нагадаємо
Профспілки підтримують оновлення Трудового кодексу, але виступають проти локауту та звуження прав працівників.
Порада від Українські факти: Законодавчі зміни пропонують закріпити право працівників на “цифровий детокс”, але важливо врахувати потенційні винятки та не допустити зловживань, особливо у сфері комунікації з медіа та громадськістю.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: unn.ua