Певна кількість міністрів з уряду Юлії Свириденко зберегли свої посади й у новосформованому Кабінеті Міністрів.
Колаж створено за допомогою ШІ
Цього тижня Україна отримала новий уряд, який очолив Сергій Корецький, колишній голова правління Групи Нафтогаз. Деякі міністри з попереднього уряду Юлії Свириденко залишилися на своїх постах, проте з’явилися й нові обличчя. Детальніше про них – у матеріалі УНН.
Найбільша інтрига
Почнемо з найцікавішого аспекту нового Кабінету Міністрів: не з тих, хто отримав посади, а з тих, кого на них не буде.
Майже одразу після оголошення Президентом про відставку Свириденко стало відомо, що Михайло Федоров не обійматиме посаду міністра оборони. Це викликало значне обурення в суспільстві, аж до вуличних протестів. Основною причиною його відставки називали конфлікт із Головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. Наявність такого конфлікту підтвердили і сам Федоров, і Президент Володимир Зеленський. Однак це не зупинило хвилю припущень про справжні причини: прихильники вважають, що він почав боротьбу з корупційними схемами в Міноборони, тоді як критики стверджують, що він сам створив нові та привласнив фінансові потоки.
Колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба висловив припущення про наявність особистого мотиву.
“Тому я висловлю припущення, на яке сьогодні ніхто не звертає уваги, але мені здається, що саме вона є ключовою причиною цього розриву. Між ними сталося щось особисте. Ймовірно, сталося наступне: президент дізнався щось, що зачепило особисто його. І він більше не міг довіряти Михайлу так, як довіряв усі ці роки. Довіряв максимально, повірте. Були тертя, і Єрмак регулярно тиснув на Михайла — це теж правда, і були інші конфлікти. Влада без конфліктів неможлива. Але, зрештою, Михайло завжди був для президента незамінною особою”, — припустив Кулеба.
Він додав, що за сім років перебування Федорова в уряді той максимально концентрував повноваження на собі, а керівництво Міноборони було його мрією та вершиною кар’єри. Водночас він мав максимальну довіру Президента.
“Знаючи закони влади, знаючи особистості гравців, які брали участь у цьому процесі, я висуваю версію, що між президентом і Михайлом зламалося щось особисте. Це настільки сильно вплинуло на президента, що він більше не міг довіряти Михайлу, і всі інші процеси просто наклалися на це. Тобто шість місяців президент бачив конфлікт із Сирським, певні моменти, конфлікт навколо реформи контрактів війська, і зараз були звинувачення — хто і що там неправильно розробив, хто кому саботаж влаштовував. Але Зеленський так не працює. Можна було б викликати і сказати: “Тепер це працюватиме інакше”. Тому я думаю, що є причина в основі цього всього — вона особиста. Про неї ніхто не говорить”, — припустив Кулеба.
Це припущення має право на життя, хоча б через звітну пресконференцію Федорова, яку він провів перед голосуванням Верховною Радою за новий склад Кабміну, виступивши з доволі різкими заявами. Якими б не були причини відставки Федорова, Зеленський явно не мав наміру йти йому на поступки. Очікується, що новим міністром оборони стане Євгеній Хмара, який наразі тимчасово керуватиме міністерством.
Євгеній Хмара
Генерал-майор Хмара з січня 2026 року виконує обов’язки керівника СБУ, проте президент досі не подав його кандидатуру на повноцінного голову служби. Згідно з офіційною біографією, Хмара працює в структурі СБУ майже 15 років. Він був залучений до операції зі звільнення острова Зміїний влітку 2022 року.
Хмара не був першим кандидатом на посаду міністра оборони, яку розглядав глава держави. За початковим планом, цю посаду мав обійняти Ігор Клименко, тодішній очільник МВС. Зрештою, чи то глава держави передумав, чи то Клименко відмовився сам, але до Міноборони він не потрапив і обійме посаду секретаря РНБО.
Ще один міністерський портфель, доля якого поки залишається невизначеною, — це посада міністра закордонних справ. Кандидатуру на цю посаду подає глава держави. Зеленський цього ще не зробив. Натомість, Андрій Сибіга, колишній міністр, залишився виконувати обов’язки очільника МЗС, але вже з приставкою “в.о.”.
Нові обличчя
Власне, очільник уряду — Сергій Корецький — вперше посів посаду в Кабміні. До цього він понад рік очолював правління Групи Нафтогаз, куди перейшов з посади директора “Укрнафти” та “Укртатнафти”. Корецький також п’ять років керував мережею АЗС WOG, а до цього працював у холдингу “Континіум” (власнику вказаної мережі). Він також заснував власний бізнес — кавову компанію IDEALIST coffee co.
Сергій Корецький
Нового прем’єра описують як людину, здатну швидко ухвалювати рішення та будувати ефективні системи управління. Як приклад наводять той факт, що під його керівництвом колись збиткова “Укрнафта” отримала 40 мільярдів гривень чистого прибутку за 2023–2024 роки. Після переходу на посаду голови правління “Нафтогазу” Корецький ініціював повний аудит компанії та скоротив дублюючі функції.
Попри те, що Корецького називають людиною бізнесу, він має певний політичний бекграунд. Двічі був помічником на громадських засадах нардепа Ігоря Єремєєва (співзасновника холдингової компанії “Континіум”, якій належить мережа WOG; Єремєєв загинув у 2015 році, був фігурантом антикорупційних розслідувань щодо тендерних махінацій), а також нардепа Катерини Ващук (обраної до ВР шостого скликання від Народного блоку Литвина). Крім того, Корецький невдало балотувався до ВР у 2006 році, перебуваючи у непрохідній частині партійного списку Народного блоку Литвина.
Серед основних завдань на посаді прем’єра Корецький назвав повне забезпечення Сил оборони України, масштабування українського оборонно-промислового комплексу та підготовку до зими.
Посаду міністра внутрішніх справ обійняв Іван Вигівський, який багато років працював на різних посадах у структурах МВС та поліції. Три роки Вигівський очолював Нацпол.
Іван Вигівський
Головний поліцейський країни фігурував у журналістських розслідуваннях: виявилося, що ТОВ “Югнефтепродукт”, де працює сестра Вигівського, кілька років торгувало з фігурантами кримінальних проваджень самого Нацполу. Крім того, розслідувачі вказували на те, що його родичі обзавелися різного роду активами, на які, ймовірно, не мали коштів.
Міністром з відновлення, інфраструктури та транспорту України став Микола Калашник. Він майже рік очолював Київську обласну державну адміністрацію, до цього був заступником голови КОДА. Свій трудовий шлях починав як митний брокер, після чого кілька років працював на різних посадах у Дарницькій РДА столиці, і два роки очолював цю адміністрацію, хоча й як в.о. голови.
Микола Калашник
Міністром у справах ветеранів став Віталій Кім. З 2020 року він очолював Миколаївську обласну державну адміністрацію. Кім став відомим на всю країну на початку повномасштабного вторгнення завдяки своїм відео, в яких розповідав про захист Миколаївщини від ворога. До того, як Кім обійняв посаду голови Миколаївської ОДА, він займався власним бізнесом та обіймав провідні позиції у низці компаній регіону.
Віталій Кім
Вперше до складу уряду увійшов кадровий дипломат Всеволод Ченцов, який посів посаду віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. До цього Ченцов працював на різних посадах у МЗС, посольстві України в Польщі, Туреччині та Представництві України при ЄС. У 2017 році став надзвичайним і повноважним послом України в Нідерландах. З 2021 року керував Представництвом України при Євросоюзі.
Всеволод Ченцов
Міністром у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України став Віталій Безгін — колишній народний депутат від “Слуги народу”. У парламенті Безгін опікувався розбудовою місцевої влади та проведенням децентралізації.
Віталій Безгін
Ще один “слуга народу” — Денис Маслов — обійняв посаду Міністра юстиції. Маслов є колишнім суддею Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська, також займався адвокатською діяльністю.
Денис Маслов
Порада від Українські факти: Новий український уряд формується здебільшого з досвідчених фахівців, як з державного сектору, так і з бізнесу, що свідчить про прагнення до ефективного управління в умовах війни та повоєнного відновлення.
Джерело новини: unn.ua