Після рекордних штрафів, накладених Національним банком України на компанії EasyPay та City24, учасники ринку платіжних терміналів розпочали обговорення щодо запровадження єдиних посилених правил фінансового моніторингу. Серед потенційних нововведень розглядаються відеоверифікація клієнтів та введення часових пауз між окремими операціями.
На тлі значних штрафів, накладених Національним банком України на компанії, що працюють під брендами EasyPay та City24, представники ринку платіжних терміналів обговорюють запровадження єдиних, більш суворих правил фінансового моніторингу.
Серед можливих змін, які можуть бути впроваджені, називають:
-
Відеоверифікацію клієнтів.
-
Встановлення камер біля терміналів.
-
Введення часових пауз між операціями.
-
Додаткову перевірку нетипових платежів.
УНН проаналізував, як саме можуть змінитися платежі через EasyPay та City24 для українських громадян.
Останнім часом учасники ринку платіжних терміналів активно обговорюють необхідність уніфікації стандартів фінансового моніторингу.
За наявною інформацією, оператори термінальних мереж спільно з Асоціацією українських банків готують меморандум, який може закріпити єдині правила для всіх гравців ринку. Основна мета цієї ініціативи – уніфікувати підходи до ідентифікації клієнтів, оцінки ризиків, виявлення підозрілих операцій та взаємодії з регуляторними органами. Після узгодження пропозицій, документ буде передано на розгляд Національному банку.
Які зміни можуть бути запроваджені
Однією з найбільш обговорюваних пропозицій є запровадження відеоверифікації клієнта під час внесення готівки через термінал. Це передбачає можливість встановлення камер безпосередньо біля платіжних пристроїв або використання вже наявних камер для підтвердження особи, яка здійснює операцію.
Також учасники ринку розглядають можливість запровадження обов’язкових часових інтервалів між послідовними платежами. Такий механізм має на меті ускладнити проведення великої кількості операцій за короткий проміжок часу.
Серед інших можливих заходів, які можуть вплинути на правила користування терміналами, називають:
-
Встановлення єдиних лімітів на готівкові платежі.
-
Додаткову перевірку операцій, що повторюються з однаковими реквізитами.
-
Блокування платежів у разі виявлення нетипової поведінки.
-
Посилену перевірку клієнтів, які здійснюють операції на значні суми.
-
Виявлення платежів, здійснених у різних містах з використанням одного номера телефону.
-
Обмеження кількості операцій за певний період.
-
Розширення переліку даних, які клієнт повинен надати під час здійснення платежу.
Важливо зазначити, що всі ці заходи наразі перебувають на стадії обговорення. Національний банк поки що не запровадив обов’язкових вимог щодо встановлення камер або розпізнавання облич. Також залишається невизначеним, як саме може здійснюватися відеофіксація, як довго зберігатимуться записи та хто матиме до них доступ. Ці питання потребуватимуть окремого врегулювання, зокрема з урахуванням законодавства про захист персональних даних.
Що вже змінилося для користувачів терміналів у 2026 році
Окремі посилені вимоги до операцій з готівкою через термінали вже набули чинності.
З 26 червня 2026 року під час здійснення більшості операцій з внесення готівки через програмно-технічні комплекси самообслуговування користувачі зобов’язані вказувати повний номер мобільного телефону. Цей номер необхідно буде підтвердити за допомогою одноразового коду з SMS-повідомлення або коду, отриманого під час телефонного дзвінка.
Ця вимога не залежить від суми внесеної готівки. Її мета – ускладнити проведення анонімних готівкових платежів та підвищити рівень простежуваності операцій.
Проте, Національний банк України передбачив низку винятків. Додаткове підтвердження номера телефону не вимагається під час оплати:
-
Податків.
-
Зборів.
-
Штрафів.
-
Адміністративних послуг та інших платежів до державного або місцевих бюджетів.
-
Комунальних послуг.
-
Інтернету.
-
Телебачення.
-
Охорони.
-
Фіксованого телефонного зв’язку.
-
Залізничних квитків.
-
Міського і приміського транспорту.
-
Поповнення транспортних карт.
Також передбачені певні спрощення для поповнення мобільного зв’язку в межах встановленого ліміту.
Крім того, додаткова верифікація може не застосовуватися під час поповнення власного карткового рахунку, якщо термінал зчитує банківську картку, а користувач підтверджує операцію за допомогою PIN-коду, одноразового пароля або через мобільний застосунок банку.
Як нові правила роботи з терміналами можуть вплинути на клієнтів
У разі запровадження додаткових вимог, проведення платежів через термінали може займати більше часу. Користувачам, ймовірно, доведеться частіше підтверджувати свою особу, надавати додаткові дані або чекати перед здійсненням наступної операції.
Для клієнтів, які користуються терміналами для одноразових побутових платежів, зміни можуть бути майже непомітними. Водночас, ті, хто регулярно вносить великі суми або проводить багато платежів поспіль, можуть зіткнутися з додатковими перевірками та обмеженнями.
Не виключено, що частина операцій, у разі виявлення ризикових ознак, буде тимчасово призупинятися до з’ясування походження коштів або мети платежу. Оператори також можуть переглянути ліміти, швидкість обробки платежів та внутрішні процедури блокування підозрілих операцій.
Які можливі ризики для ринку існують
Економісти та експерти у галузі фінансового права застерігають, що посилення правил фінансового моніторингу може призвести до збільшення витрат операторів термінальних мереж. Компаніям доведеться інвестувати у відеокамери, сервери для зберігання даних, нове програмне забезпечення, системи аналізу операцій та додатковий персонал. Ці витрати потенційно можуть вплинути на розмір комісій, які сплачують користувачі.
Водночас, єдині правила можуть зменшити ризик застосування нерівних вимог різними операторами. Без уніфікованих стандартів клієнти або посередники можуть обирати мережі з менш жорсткими процедурами перевірки. Саме тому учасники ринку виступають за однакові вимоги для всіх операторів, а не за окремі обмеження для найбільших мереж.
Контекст
У травні 2026 року Національний банк застосував штрафи у розмірі 135,15 млн грн до кожної з компаній: ТОВ “ФК “Контрактовий дім”” (бренд EasyPay) та ТОВ “Свіфт Гарант” (мережа City24).
Загальна сума накладених санкцій становила 270,3 млн грн. Це одні з найбільших штрафів, які регулятор застосовував до небанківських фінансових установ за порушення вимог у сфері фінансового моніторингу. Інформацію про це НБУ оприлюднив 5 червня, хоча самі рішення були ухвалені ще у травні 2026 року.
У чому полягали претензії НБУ
Національний банк заявив, що під час перевірок виявив порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та поширенню зброї масового знищення.
Стосовно EasyPay, претензії регулятора стосувалися, зокрема, недоліків у застосуванні ризик-орієнтованого підходу, внутрішніх документів з фінансового моніторингу, процедур перевірки нових та чинних клієнтів, а також управління ризиками під час дистанційного проведення операцій.
Крім того, НБУ вказав на недоліки у роботі з політично значущими особами, а також на несвоєчасне або неповне надання документів та пояснень регулятору.
Щодо City24, національний фінрегулятор повідомив про неналежну перевірку та верифікацію клієнтів, недостатнє застосування посилених заходів до осіб з високим рівнем ризику, проблеми з внутрішніми процедурами фінансового моніторингу та неповноту інформації про клієнтів і проведені ними операції.
Важливо зазначити, що публічні повідомлення НБУ не вказували на те, що компанії вже визнані винними у відмиванні коштів. Регулятор застосував до них адміністративні заходи впливу за порушення правил фінансового моніторингу.
Що могло привернути увагу регулятора
За даними українських медіа, що посилаються на обізнані джерела, увагу регулятора могли привернути операції, які мали ознаки нетипових або технічно малоймовірних. Зокрема, йшлося про випадки, коли значна кількість платежів нібито проводилася за надзвичайно короткий проміжок часу. У деяких ситуаціях швидкість операцій могла бути такою, що фізично неможливо було б внести відповідну кількість готівки через термінал.
Також медіа повідомляли про використання одного номера телефону для здійснення платежів у різних містах з дуже малим часовим інтервалом між операціями.
Окремі джерела стверджували, що кількість операцій, зафіксованих у звітності реєстраторів розрахункових операцій, могла не відповідати записам із камер відеоспостереження у місцях розташування терміналів. Крім того, у ЗМІ з’являлася інформація про те, що окремі отримувачі великих сум не відображали ці надходження у фінансовій або податковій звітності.
Варто зауважити, що офіційного повідомлення НБУ щодо конкретних деталей справи не надходило.
Як EasyPay та City24 відреагували на санкції НБУ
EasyPay та City24 не погодилися з рішеннями регулятора і звернулися до суду. Після подання позову компанією “Свіфт Гарант”, Національний банк заявив про намір захищати у суді правомірність застосованого штрафу. Аналогічну позицію регулятор висловив після судового оскарження з боку ТОВ “ФК “Контрактовий дім””.
Остаточних рішень суду щодо правомірності санкцій наразі немає. Відтак, штрафи залишаються чинними рішеннями регулятора, проте їх законність буде перевірятися у судовому порядку.
Що потрібно знати про EasyPay та City24
Це одні з найпотужніших гравців на ринку платіжних терміналів в Україні. За даними медіа, мережа EasyPay налічує близько 20 тисяч активних терміналів, а City24 – приблизно 15 тисяч. Разом ці компанії можуть контролювати близько 60% українського ринку незалежних платіжних терміналів. Зважаючи на значну частку цих компаній, будь-які зміни у правилах їхньої роботи можуть суттєво вплинути на більшість користувачів терміналів у країні.
Нагадаємо
У листопаді 2025 року у Верховній Раді було запропоновано створити “реєстр дропів”. Ця ініціатива передбачала створення Реєстру осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю.
Порада від Українські факти: Посилення правил фінансового моніторингу для платіжних терміналів може зробити операції безпечнішими, але потенційно більш тривалими для користувачів.
Подробиці можна знайти на сайті: unn.ua