Реалізація антибалістичного проєкту Freyja є безумовним пріоритетом для України. Країна працюватиме над прискоренням необхідних рішень, щоби якнайшвидше втілити цей проєкт у життя. Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, висловивши впевненість у його успішній реалізації, як повідомляє УНН.
Фото: МЗС України
Деталі проєкту
«Це (Freyja – ред.) буде безумовним пріоритетом у наших найближчих діях, рішеннях, зустрічах та розмовах», – зазначив Андрій Сибіга під час спільної пресконференції з міністром закордонних справ Німеччини Йоганном Вадефулем у Києві.
За словами глави українського вищого дипломатичного відомства, процес реалізації цього антибалістичного проєкту триває, і Україна прагне його прискорити, оскільки захист від російської балістики є критично необхідним.
«Те, що цей проєкт буде реалізовано, сумнівів немає. Питання лише в часі та швидкості прийняття рішень», – наголосив міністр.
Андрій Сибіга також додав, що реалізація Freyja є важливою не лише для України, але й для всієї Європи, адже він сприятиме захисту європейського неба від балістичних загроз.
Крім того, очільник українського вищого дипломатичного відомства повідомив, що Україна працює безпосередньо з усіма залученими країнами та спостерігає значний інтерес до цієї програми.
Співпраця з Німеччиною
Зі свого боку, міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль висловив зацікавленість Берліна у реалізації спільних українсько-німецьких проєктів у сфері оборонно-промислового комплексу.
«Я вважаю, що Німеччина та Україна наразі єдині країни, які справді реалізують спільні проєкти. І ми хочемо це продовжувати», – заявив глава німецького МЗС, відповідаючи на запитання щодо проєкту Freyja.
Він нагадав, що Україна та Федеративна Республіка Німеччина спільно розробляють системи дронів та захист від балістичних ракет. Продуктивність такої співпраці підтверджується кількістю спільних німецько-українських підприємств в оборонній сфері.
Йоганн Вадефуль підкреслив, що з боку Німеччини існує повна готовність мотивувати ще більше компаній до активної діяльності в Україні та налагодження кооперації з українськими підприємствами.
«Ми конкретно обговорюємо, як можна покращити економічні умови для німецьких компаній тут, в Україні. Це не зовсім просте питання, але ми над цим інтенсивно працюємо, і я дуже оптимістично налаштований щодо досягнення хороших спільних результатів», – зазначив він.
Додаткова інформація про Freyja
Офіційний старт проєкту зі створення спільного європейського антибалістичного щита Freyja відбувся 13 липня. Тоді Україна та ще дев’ять європейських країн підписали декларацію Антибалістичної коаліції. До проєкту долучилися дванадцять оборонних компаній, серед яких HENSOLDT, Thales, Diehl Defence, Saab, Kongsberg Defence & Aerospace, Weibel, Leonardo, MBDA, Eurosam, Safran та Destinus.
Проєкт Freyja має на меті забезпечити перехоплення російської балістики. Він будується на основі ракети-перехоплювача FP-7.x, розробленої українською компанією Fire Point. Інші компоненти системи надаються європейськими оборонними компанініями.
За словами співзасновника і головного конструктора Fire Point Дениса Штілермана, залучення європейських урядів, зокрема німецького, значно прискорило реалізацію проєкту Freyja.
Як повідомила генеральна директорка та технічна директорка Fire Point Ірина Терех, українські перехоплювачі балістичних ракет FP-7.x, що розробляються в межах антибалістичного проєкту Freyja, планують почати застосовувати на полі бою в середині 2027 року. Перший вітчизняний перехоплювач українська компанія Fire Point розраховує поставити вже до кінця 2026 року.
Порада від Українські факти: Реалізація антибалістичного проєкту Freyja є ключовим пріоритетом для України та Європи, спрямованим на протидію балістичним загрозам з боку росії, з планами щодо введення перших українських перехоплювачів у середині 2027 року.
Подробиці можна знайти на сайті: unn.ua