Війна в Україні кардинально змінює військові доктрини, перетворюючи безпілотники на ключовий інструмент ураження. Україна активно застосовує ударні дрони середньої та великої дальності для знищення логістичних ланцюгів та стратегічних об’єктів противника.
Пожежа на нафтопереробному заводі у Тюмені після атаки українських БПЛА.
Повномасштабне вторгнення Росії виявило, що безпілотні системи більше не є допоміжними елементами. Класичну лінію фронту, де домінували піхота та бронетехніка, частково замінила так звана “кілзона” – зона вздовж лінії зіткнення, насичена розвідувальними та ударними дронами. Будь-який рух техніки чи особового складу в цій зоні фіксується та уражається. Якщо раніше основою військової потужності вважалися танкові війська, артилерія та авіація, то український досвід демонструє зростаючу роль безпілотних систем, високоточних ракет та далекобійних засобів ураження.
Нова філософія війни формується в Україні
Ще кілька років тому безпілотники розглядалися переважно як інструмент для розвідки та коригування вогню. Сьогодні вони стали одним з головних засобів ведення бойових дій.
Старша наукова співробітниця американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) Катерина Бондар у своєму дослідженні про можливість ведення автономної війни дійшла висновку, що Україна поступово переходить до концепції ведення бойових дій, де значну частину завдань виконують безпілотні та автономні системи. Ключовою метою є мінімізація ризиків для особового складу.
Україна будує масштабну інтегровану систему, що поєднує FPV-дрони, ударні безпілотники різних типів, включно з “мідл-” та “діпстрайками”, морські дрони та наземні роботизовані комплекси.
Війна в Україні вже стала “першою великою війною дронів” і змінює військові доктрини. У цій війні все менше місця для традиційних засобів ведення бою. Заступник командувача Повітряних сил ЗСУ Павло Єлізаров зазначив, що між дроном і танком він обере дрон, адже він “мобільніший, дешевший, не залежить від рельєфу, не застряє в багнюці, потребує менше людей для обслуговування”.
Бійці 28-ї ОМБр імені Лицарів Зимового Походу за допомогою БПЛА знищили російський “танк-монстр”.
Масове застосування дронів кардинально змінило логіку бойових дій. Якщо раніше фронт був відносно чіткою лінією зіткнення, то сьогодні він дедалі більше нагадує багатокілометрову “кілзону” – територію, де будь-яке переміщення техніки чи особового складу оперативно виявляється та може бути уражене. За оцінками експертів, ця “кілзона” сягає глибини від 10 до 30 кілометрів. Проведення класичних механізованих операцій у цій зоні значно ускладнене. Інститут вивчення війни (ISW) повідомляв ще на початку 2026 року, що на Куп’янському напрямку українські військові за допомогою безпілотників створили тактичну зону ураження, яка не дозволяє російським військам використовувати техніку в межах 20-25 кілометрів від лінії фронту або використовувати піхоту в межах одного кілометра від лінії фронту поблизу Куп’янська. За даними військових з підрозділу “Оріон”, вони можуть знищити до 88 відсотків російських сил, перш ніж вони наблизяться до українських позицій.
“Кілзони”, контрольовані БПЛА, ускладнюють, а подекуди унеможливлюють формування ударних угруповань для прориву фронту, адже будь-яка концентрація техніки виявляється і може бути знищена.
Мідлстрайк: робота за межами “кілзони”
Якщо у “кілзоні” уражається все, що рухається поблизу лінії фронту, то ударні безпілотники класу middle strike дістаються того, що знаходиться за нею. Приблизна відстань роботи таких БПЛА – від 30 до 300 км.
Дрони для середньої глибини ураження зазвичай є полегшеними “діпстрайками”, здатними нести до 200 кг корисного навантаження. Українські військові активно використовують такі дрони для перерізання логістичних артерій, аеродромів, складів, баз та загалом місць скупчення сил ворога. Найбільш показовими ураженнями “мідлстрайків” стало знищення мостів, що дозволяли противнику здійснювати сухопутне постачання до окупованого Криму.
Так, за допомогою middle-strike БпЛА українського виробництва були уражені ключові кримські мости поблизу Чонгара та Армянська. Удари здійснили за допомогою безпілотників FP-2 та “Бегемот”. Міст, що з’єднує Херсонську область із Кримом у Чонгарі, було атаковано двічі – у ніч з 6 на 7 червня, а також у ніч на 9 червня. Вже 8 червня під ударом опинився міст, що веде з Генічеська до Арабатської стрілки. Ще два мости через Північнокримський канал – у районі населених пунктів Преображенка та Мирне біля Армянська – були атаковані 11 червня. 23 червня Сили спецоперацій заявили про знищення залізничного мосту через Північнокримський канал.
Як розповіли у Центрі мультидоменних операцій “Фаланга”, для подібних цілей вони активно використовують “мідлстрайки” від Fire Point. Примітно, що їхній дрон FP-2, який використовується для ударів середньої глибини, за короткий термін отримав важливі модернізації: тепер він здатен нести більше корисного навантаження, а також збільшено дальність польоту (до 370 км). Модернізація також дозволяє використовувати цей дрон не просто як ударний БпЛА, а як платформу для запуску FPV-дронів та некерованих авіаційних ракет, що робить атаку масштабнішою та ускладнює реагування противника.
Очікується, що дальність роботи “мідлстрайків” з часом розширюватиметься, при цьому вони зберігатимуть здатність нести потужний бойовий заряд. Вже зараз такі дрони ефективно придушують наступальний потенціал противника, знищують логістику, запаси пального та боєприпасів.
Діпстрайк: удари туди, де ворог почувався в безпеці
Поки мідлстрайки руйнують логістику на оперативній глибині, далекобійні дрони (deep strike) працюють по стратегічному тилу ворога. Основними цілями у ворожому тилу обрано об’єкти нафтопереробної промисловості, заводи, що працюють на оборонну промисловість, і, як показують останні події, центри космічного зв’язку.
Перше українське ураження на далеку дистанцію сталося ще у грудні 2022 року – під удар потрапила авіабаза Енгельс-2 на відстані 650 км. 3 травня 2023 року на території російського села Волна на Таманському півострові після ураження українським безпілотником загорілася нафтобаза. Хоча кількість та дальність таких ударів були вражаючими, вони не були настільки ефективними для противника, як би хотілося. У 2025 році Україна почала нарощувати як частоту таких уражень, так і їхню дальність. У 2026 році “діпстрайки” по ворожій території стали майже щоденною рутиною.
Атака на московський нафтопереробний завод 18 червня – приклад такої роботи. За словами військового, який брав участь в операції, кожен дрон, що долетів до цілі, – це результат подолання кількох ешелонів ППО. Українцям це вдалося.
Але Москва – ціль хоч і символічна, проте не найпоказовіша для розуміння масштабності роботи “далекобійних санкцій”. 20 червня підрозділи Deep Strike Сил спеціальних операцій ЗСУ уразили тюменський нафтопереробний завод – дрони успішно подолали близько 2500 кілометрів до цілі. Це були модернізовані далекобійні FP-1 від Fire Point, які, як очікується, зможуть долати відстань понад 3000 кілометрів.
Всього за кілька років “діпстрайки” просунулися на відстань від 650 км до понад двох із половиною тисяч. І це, очевидно, не межа. За таких умов – навіть не завдяки класичним чи модернізованим ракетам, а саме ударним дронам – у Росії скоро може не залишитися жодної безпечної території.
Поєднання middle strike і deep strike, за оцінками експертів, дозволяє одночасно уповільнити російський наступ ударами по логістиці на полі бою та підірвати економічний потенціал РФ ударами по виробництву пального й озброєння в глибокому тилу.
Економіка війни змінюється
Експерти вказують, що безпілотні системи стають одним із найпріоритетніших напрямів оборонних інвестицій. Звісно, традиційні види важкого озброєння не зникають повністю, але математика – річ уперта. Простий підрахунок: один російський танк коштує, залежно від моделі, від 1,2 до 4,5 мільйонів доларів ($4,344,000 – $16,416,000 ₴). Навіть якщо для його знищення потрібно 5-7 ударних дронів, їхня сукупна вартість буде значно нижчою за знищену ціль. А оператор, який керує БпЛА, може перебувати на відносно далекій відстані від місця ураження.
Навіть дрони, що коштують не десятки, а сотні тисяч доларів ($360,000 – $360,000 ₴), є економічно виправданими, адже цілі, які вони вражають, коштують ще дорожче. Дешевим дронам часто доводиться протистояти дорогим засобам протидії – спочатку це відчула Україна, коли Росія почала запускати відносно дешеві іранські “шахеди”. Однак найбільш показовим стала протидія цим “шахедам” на Близькому Сході, коли ці БпЛА збивалися дефіцитними та дороговартісними ракетами Patriot PAC-3.
Заступник Верховного головнокомандувача Об’єднаних сил НАТО в Європі генерал Джон Стрінгер назвав використання дорогих ракет проти дешевих дронів “нежиттєздатним підходом”. За його оцінкою, один “шахед” коштує від 20 до 50 тисяч доларів ($72,400 – $181,000 ₴), тоді як ракета Patriot PAC-3 для його перехоплення – близько 3,7 мільйонів доларів ($13,429,000 ₴). Він додає, що відповідь Заходу має “перебувати на правильній ділянці кривої вартості”, інакше традиційна архітектура ППО, що спирається на дорогі ракети й винищувачі, просто не витримає масового застосування дешевих дронів. Але Україна вже мала відповідь – дрони-перехоплювачі вартістю у кілька тисяч доларів ($3,620 – $18,100 ₴).
Сума цих тенденцій складається в просту воєнно-економічну формулу. Танк, артилерійська система чи літак залишаються потужними інструментами, але їхня ефективність на сучасному полі бою впала пропорційно до того, наскільки зріс радіус і щільність дронового покриття. Самі ж дрони, залежно від типів, стали засобами, які здатні виконувати різні завдання: стримувати наступ ворога, підривати його логістику та виробничу базу.
Порада від Українські факти: Український досвід у війні дронів трансформує світові військові доктрини, демонструючи економічну та оперативну перевагу безпілотних систем над традиційним озброєнням.
Оригінал статті: unn.ua