Українська рада зброярів б’є на сполох: повільна розробка тактико-технічних характеристик (ТТХ) оборонної продукції може призвести до критичних затримок у постачанні озброєння на фронт. Виробники прогнозують серйозний розрив у поставках вже за пів року, якщо терміново не прискорити відповідні процеси.
Нова модель оборонних закупівель, яка передбачає перехід до конкурентних процедур, може спровокувати призупинення постачання українського озброєння силам оборони. Українська рада зброярів (УРЗ) констатує недостатній рівень контрактування вітчизняної оборонної продукції, що викликане фактично зупиненими закупівлями.
Позиція Ради зброярів
У своїй заяві УРЗ наголошує на невідповідності темпів реформи закупівель реаліям війни.
«Рада зброярів підтримує конкурентні та прозорі закупівлі. Але будь-яка модель має працювати в темпі війни. Між рішенням про закупівлю і фактичною поставкою є час на процедури, закупівлю компонентів, виробництво, тестування та приймання. Тому затримка з контрактуванням сьогодні означає ризик розриву поставок через кілька місяців», — йдеться у повідомленні.
Причиною такої ситуації стала нова модель оборонних закупівель, яка замінює прямі контракти на тендерні процедури.
Принцип роботи нової моделі закупівель
Запроваджена Міністерством оборони на початку року модель базується на роботі центрів компетенції. Ці центри відповідають, зокрема, за розробку тактико-технічних характеристик (ТТХ) для озброєння, які є основою для проведення тендерів Агенцією оборонних закупівель (АОЗ). Саме тут виникла проблема: за п’ять місяців роботи центрам компетенції вдалося розробити ТТХ лише для малої кількості позицій.
«Відтоді минуло понад п’ять місяців, однак для наявної номенклатури досі розроблено критично недостатню кількість ТТХ», — зазначив виконавчий директор УРЗ Ігор Федірко.
За даними АОЗ, у липні було оголошено перші тендери на закупівлю FPV-дронів на суму понад 3,3 мільярда гривень (₴). З того часу Агенція провела процедури за всіма категоріями, для яких були отримані ТТХ.
Водночас фінансування за старими, прямими процедурами закупівель є мінімальним, оскільки основні кошти спрямовані на конкурентні тендерні процедури, які загалом підтримуються виробниками.
«Це прозорий підхід, який відповідає європейській практиці і до якого нам справді потрібно рухатися», — підкреслив Федірко.
Ризики для фронту
Асоціація виробників озброєння «Технологічні сили України» попереджає:
«Потенційний брак контрактування ОВТ для Сил оборони України, про який наразі говорять ключові стейкхолдери, може поставити під сумнів як здатність війська вести активну боротьбу на фронті, так і спроможність підприємств національного ОПК до системної роботи».
Простіше кажучи, закупівля озброєння фактично зупинилася, що ставить під загрозу своєчасне забезпечення армії необхідним. Навіть якщо ТТХ будуть передані АОЗ найближчим часом і тендерні процедури будуть запущені оперативно, пауза в постачанні є майже неминучою.
«Ціна цієї паузи — зброя, якої може не отримати фронт», — вважає Федірко.
Він також наголошує, що за пів року існує реальна загроза зриву постачань: «Це вже питання про те, чим воюватиме українська армія через шість місяців».
Навіть за умови негайного запуску всіх процесів, крім самої тендерної процедури, існує виробничий цикл. Після контрактування виробник має отримати авансування, закупити комплектуючі (постачання яких може тривати до трьох місяців), а потім виготовити виріб.
«Ще кілька місяців потрібні на виробництво, випробування та передачу готових виробів. Тому пауза в контрактації сьогодні означає ризик реального розриву постачань через пів року», — пояснює Федірко.
Наразі більшість виробників законтрактовані лише на 15–25% своїх потужностей. Ринок прогнозує, що постачання обсягів озброєння, які мали б бути законтрактовані через ще не оголошені закупівлі, розпочнеться не раніше грудня 2026 року, а можливо, й березня 2027 року.
Інші ускладнення
На тлі призупинення тендерів ускладнилася ситуація і з цифровою платформою DOT-Chain Defence, через яку військові частини могли напряму замовляти дрони, боєприпаси, засоби РЕБ та роботизовані комплекси. Фінансування закупівель через цю платформу наразі обмежене.
Додаткові труднощі створює пілотний проєкт Міноборони «Базовий рівень», який мав би забезпечувати підрозділи мінімальним прогнозованим рівнем БпЛА та інших систем, але поки що не продемонстрував своєї ефективності.
Виробники наголошують, що збіг у часі паузи з тендерами та перебоїв у фінансуванні DOT-Chain Defence є особливо небезпечним, адже саме зараз українська зброя почала надавати фронту відчутну перевагу. Зупинка виробництва в цей критичний момент, на думку галузі, загрожує не лише втратою цієї переваги, а й значно ширшими наслідками для обороноздатності країни.
Довгострокові наслідки для галузі
Виробники висловлюють побоювання щодо довгострокових перспектив. Компанії, які розширювали виробництво, наймали персонал та власноруч замовляли компоненти, ризикують залишитися без внутрішніх замовлень на тривалий час.
«Жоден експорт зараз не здатен замінити українським виробникам державне оборонне замовлення. Зовнішні контракти можуть підтримувати розвиток галузі, але вони не завантажать усі створені потужності й не забезпечать того обсягу виробництва, якого потребують Сили оборони», — зазначає Федірко.
Окрім скорочення виробничих потужностей, під загрозою опиняється модернізація. Виробники не зможуть оновлювати наявні зразки озброєння та розробляти нові, що є критично важливим, оскільки окремі види озброєння швидко застарівають і потребують постійного вдосконалення.
Пропозиції виробників
Одним із шляхів пом’якшення кризи, на думку учасників ринку, є відновлення широкого фінансування прямих закупівель через механізм DOT Chain Defence. Ця платформа, до якої підключені лише верифіковані виробники, дозволяє підрозділам обирати озброєння під власні потреби та вже довела свою ефективність.
Серед інших пропозицій:
- оперативно перерозподілити кошти для фінансування критичних потреб;
- за потреби переформатувати й посилити центри компетенцій;
- встановити чіткі строки та відповідальних за розробку ТТХ;
- прискорити оголошення закупівель за вже готовими характеристиками;
- запровадити перехідний механізм до повноцінного запуску нової моделі.
У галузі підкреслюють, що будь-який механізм закупівель повинен відповідати двом ключовим критеріям: своєчасно забезпечувати фронт зброєю та гарантувати безперервність виробництва на українських підприємствах. Усі інші аспекти, на думку виробників, є формою, яку можна вдосконалювати, але не можна жертвувати цими двома основними принципами.
Окрема увага приділяється кадровому питанню. На думку виробників, система оборонних закупівель не повинна залежати від кадрових рішень. Зміна міністра чи обговорення заміни керівника АОЗ не повинні призводити до зупинки вже укладених контрактів або гальмування тендерів. Якщо кожна кадрова ротація викликає паузу в постачанні, це свідчить про ручне керування процесом, а не про налагоджену систему.
У зв’язку з цим, учасники ринку не виключають, що частина публічного тиску на керівника Агенції оборонних закупівель Арсена Жумаділова може бути спробою перекласти відповідальність. Адже АОЗ об’єктивно не може оголосити тендери без ТТХ, які їй не надаються, і законтрактувати ресурс, який їй не доводять. Тому галузь закликає не політизувати проблему та не створювати тиск на керівника АОЗ, а натомість ухвалити процедурні рішення, які дозволять Агенції якнайшвидше провести закупівлі та законтрактувати максимальну кількість виробників.
Порада від Українські факти: Розробка та впровадження нових моделей оборонних закупівель в Україні вимагає збалансованого підходу, який би враховував швидкість ведення бойових дій та реальні виробничі цикли, аби уникнути критичного розриву в постачанні озброєння для Збройних Сил.
Дізнатися більше на: unn.ua