Центр протидії дезінформації виявив, що Росія використовує кінематограф, серіали та документальні фільми як інструмент інформаційної війни проти України. Кремль намагається виправдати свою агресію, легітимізувати окупацію українських територій та поширювати антиукраїнські наративи за кордоном за допомогою художніх фільмів, псевдодокументальних проєктів та міжнародних фестивалів.
Аналітичний звіт Центру протидії дезінформації (ЦПД) вказує, що сучасна російська кінопропаганда вийшла за межі традиційної політичної агітації, часто маскуючись під культурний чи документальний продукт.
Основні інструменти російської кінопропаганди
Автори дослідження зазначають, що головна небезпека таких продуктів полягає у маскуванні пропагандистських меседжів під культурний, документальний або авторський контент. Через емоційні історії, образи “звичайних людей”, свідчення нібито очевидців та зміщення акцентів, Кремль намагається легітимізувати свою агресію та дискредитувати Україну, особливо в очах іноземної аудиторії.
Фінансування кінопропаганди
За даними ЦПД, виробництво та поширення такого контенту забезпечується мережею державних структур, медіа та продюсерських центрів. Одним із ключових інструментів фінансування пропагандистських проєктів є російський “Інститут розвитку інтернету” (ІРІ), бюджет якого у 2026 році перевищує 25 мільярдів рублів.
Крім того, важливу роль у міжнародному просуванні російських наративів відіграє мережа RT та її документальний напрямок RT Documentary.
Фільми та серіали для виправдання агресії
У звіті наголошується, що російські художні фільми та серіали використовуються для емоційного впливу на глядача та формування вигідної Кремлю картини війни.
ЦПД наводить приклади, такі як серіал “20/22”, який героїзує учасників російських окупаційних формувань і подає знищення Маріуполя як “визволення”. Також згадується фільм “Свідок”, де через образ іноземця просуваються звинувачення на адресу українських військових.
Окупований Крим у російських стрічках
Окреме місце в російській кінопропаганді займають стрічки про окупований Крим.
Збройна агресія подається через романтичну історію як “безкровний природний вибір” населення, що має на меті легітимізувати тимчасову окупацію півострова, — зазначається у звіті щодо фільму «Крим».
Міжнародне поширення пропаганди
Центр також звернув увагу на проблему міжнародного поширення російських пропагандистських матеріалів. На думку аналітиків, демонстрація таких стрічок на фестивалях, стримінгових сервісах, у культурних центрах та університетах створює ефект легітимності та сприяє поширенню антиукраїнських наративів.
Поява російських пропагандистських аудіовізуальних продуктів на фестивалях, стримінгових платформах, в університетах, культурних центрах або на медійних майданчиках створює ефект “легітимності”, що сприяє закріпленню антиукраїнських наративів як нібито альтернативної позиції, — наголошують автори дослідження.
Рекомендації ЦПД
У ЦПД закликають посилити моніторинг російського аудіовізуального контенту, аналізувати джерела його фінансування та розглядати можливість застосування санкцій щодо осіб, причетних до створення і просування пропагандистських продуктів.
“Російський пропагандистський аудіовізуальний контент потребує системного моніторингу, аналізу джерел фінансування, відстеження каналів дистрибуції та публічного розкриття зв’язків із державою-агресором”, — підсумували в Центрі.
Порада від Українські факти: Росія використовує кіно як потужний інструмент дезінформації, тому важливо критично оцінювати контент, розпізнавати пропаганду та підтримувати українське кіно.
За матеріалами: unn.ua