Реалізація антибалістичного проєкту Freyja є безумовним пріоритетом для України, і країна докладатиме зусиль для прискорення необхідних рішень. Таку заяву зробив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, висловивши впевненість у успішному завершенні проєкту.
Фото: МЗС України
«Це (Freyja – ред.) також буде безумовно пріоритетом у наших найближчих діях, рішеннях, зустрічах та розмовах», — зазначив Сибіга під час спільної пресконференції з міністром закордонних справ Німеччини Йоганном Вадефульом у Києві.
Деталі
Це (Freyja – ред.) теж буде безумовно пріоритетом у найближчих наших діях і рішеннях, зустрічах, розмовах
– зазначив Сибіга під час спільної пресконференції з міністром закордонних справ Німеччини Йоганном Вадефульом у Києві.
За словами глави українського МЗС, реалізація антибалістичного проєкту триває, і Україна прагне пришвидшити цей процес, оскільки захист від російської балістики є нагально необхідним.
Те, що цей проєкт буде реалізовано, сумнівів немає, питання лише в часі та швидкості прийняття рішень
– наголосив він.
Сибіга додав, що реалізація Freyja є важливою не лише для України, але й для Європи, оскільки захищатиме європейське небо від балістичних загроз.
Глава МЗС України також зазначив, що Україна працює напряму з усіма залученими країнами та спостерігає значний інтерес до програми.
Зі свого боку, міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль зазначив, що Берлін зацікавлений у реалізації спільних з Україною проєктів у сфері оборонно-промислового комплексу.
Я вважаю, що Німеччина та Україна наразі єдині країни, які справді реалізують спільні проєкти разом. І ми хочемо це продовжувати
– заявив глава німецького МЗС, відповідаючи на запитання щодо проєкту Freyja.
Він нагадав, що Україна і ФРН спільно розробляють системи дронів та засоби захисту від балістичних ракет. Плідність співпраці підтверджується кількістю спільних німецько-українських підприємств в оборонній сфері.
Вадефуль підкреслив, що Німеччина повністю готова мотивувати ще більше компаній до активної діяльності в Україні та кооперації з українськими підприємствами.
Ми конкретно обговорюємо, як можна покращити економічні умови для німецьких компаній тут, в Україні. Це не зовсім просте питання, але ми над цим інтенсивно працюємо, і я дуже оптимістично налаштований щодо досягнення хороших спільних результатів
– зазначив він.
Додатково
Офіційно проєкт зі створення спільного європейського антибалістичного щита Freyja стартував 13 липня, коли Україна та ще 9 європейських країн підписали декларацію Антибалістичної коаліції. До нього долучилися 12 оборонних компаній, серед яких HENSOLDT, Thales, Diehl Defence, Saab, Kongsberg Defence & Aerospace, Weibel, Leonardo, MBDA, Eurosam, Safran та Destinus.
Freyja має забезпечити перехоплення російської балістики. Проєкт будується на основі ракети-перехоплювача FP-7.x, розробленої українською компанією Fire Point, а інші компоненти системи надають європейські оборонні компанії.
За словами співзасновника і головного конструктора Fire Point Дениса Штілермана, залучення європейських урядів, зокрема німецького, суттєво прискорило реалізацію Freyja.
Зокрема, як повідомила СЕО та СТО Fire Point Ірина Терех, українські перехоплювачі балістичних ракет FP-7.x, які розробляються в рамках антибалістичного проєкту Freyja, планують почати застосовувати на полі бою в середині 2027 року. Перший вітчизняний перехоплювач українська компанія Fire Point розраховує поставити вже до кінця 2026 року (₴).
Порада від Українські факти: Реалізація спільного європейсько-українського антибалістичного проєкту Freyja є пріоритетом для обох сторін, що значно посилить безпеку України та Європи.
За матеріалами: unn.ua