Солом’янський районний суд Києва розглядає клопотання щодо арешту керівників оборонного підприємства, яких підозрюють у службовій недбалості. Вибухи на складі боєприпасів, спричинені ударом РФ, призвели до загибелі семи людей та поранення 29.
Фото: Андрій Ходьков
У Солом’янському районному суді Києва розпочалося засідання щодо обрання запобіжних заходів керівникам оборонного підприємства. Їх підозрюють у службовій недбалості у справі про вибухи на складі боєприпасів у Вишневому, що сталися після російського ракетного удару. Засідання проводяться в закритому режимі через специфіку об’єкта та матеріалів кримінального провадження, передає кореспондент УНН.
Деталі справи
Наразі суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу для директора з виробництва АТ “Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування” Руслана Кучинського. Згідно з його декларацією, він обіймав зазначену посаду. Суд розглядає справи фігурантів по черзі.
Нагадаємо, 16 липня Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про затримання генерального директора та його заступника підприємства оборонного сектору. Їм оголошено про підозру за частиною 2 та 3 статті 367 Кримінального кодексу України – службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки та загибель людей. Прокуратура наполягає на безальтернативному запобіжному заході у вигляді тримання під вартою для обох підозрюваних. Посадовців також було звільнено з обійманих посад.
За даними слідства, у ніч на 6 липня російські війська завдали удару балістичною ракетою 9М723 комплексу “Іскандер” по складу підприємства у Вишневому на Київщині. Після влучання розпочалася масштабна вторинна детонація боєприпасів, яка тривала кілька годин.
Внаслідок вибухів загинули семеро осіб, ще 29 зазнали поранень. Було евакуйовано понад 600 мешканців, а руйнувань зазнала житлова забудова на площі близько 13 гектарів.
Як повідомляли в Офісі Генерального прокурора, слідство встановило, що значну кількість боєприпасів зберігали у приміщеннях, які не відповідали вимогам безпеки, не мали необхідних дозвільних документів та не були призначені для тривалого зберігання таких виробів.
Крім того, за даними слідства, розташування такого складу поблизу житлової забудови суперечило вимогам законодавства, урядовим постановам та рішенням Ставки Верховного Головнокомандувача. Відстань від огорожі підприємства до найближчих будівель становила близько 24 метрів, а до одного з приватних будинків – менш як 18 метрів.
За словами Генерального прокурора Руслана Кравченка, російський ракетний удар став першопричиною трагедії. Однак масштаб вторинної детонації та її наслідків був зумовлений нехтуванням правилами безпечного зберігання боєприпасів.
Наразі слідчі встановлюють повний ланцюг посадових осіб, які погоджували розміщення боєприпасів, відповідали за їх безпечне зберігання та мали здійснювати контроль за дотриманням вимог безпеки. Правоохоронці також перевіряють версію щодо можливого агентурного впливу РФ та ймовірного витоку інформації про місцезнаходження складу.
Порада від Українські факти: Недбалість при зберіганні боєприпасів на оборонному підприємстві призвела до трагічних наслідків після російського удару, що вимагає ретельного розслідування та притягнення винних до відповідальності.
За даними порталу: unn.ua