Християнське свято Іван Милостивий відзначається 25 листопада (12 листопада за старим стилем) кожного року. Віруючі православної церкви в цей день вшановують пам’ять святого Іоанна Милостивого, патріарха Олександрійського.
Інші назви свята: Іван Сніговий, інформує Ukr.Media.
Сніговим Івана прозвали через часті снігопади в цей день.
Історія життя
Прізвисько Милостивий Іоанн отримав в результаті перерахунку всіх жебраків в Олександрії (більше 7000 осіб) і надання їм допомоги. Кожен день їм давалася безкоштовна їжа. Двічі на тиждень він сам роздавав милостиню і приймав нужденних, а тричі на тиждень надавав допомогу хворим у лікарнях.
Іоанн народився в VI столітті в родині князя Епіфанія на Кіпрі. Ставши юнаком, одружився, і дружина народила йому дітей. Однак після їх смерті він вирішив цілком присвятити себе Богу і прийняти чернецтво. Іоанн вів суворий піст і постійно молився. Через кілька років він став патріархом в Олександрії. За роки свого служіння запам’ятався своїми благодіяннями і милостинею. Він завжди виконував прохання прохачів і був лагідний до людей.
Вирішивши залишити патріаршу кафедру через хворобу, Іоанн відправився на Кіпр. Під час подорожі йому привидівся сон, в якому він був покликаний до Господа Бога. Коли корабель причалив до острова, Іоанн відправився в рідне місто Амафунт, де і виповнилося нічне бачення.
Традиції та обряди свята
Головні традиції 25 листопада — молитви до святого Іоанна за дітей, завершення осіннього весільного сезону.
На Русі в ці дні закінчувалися весільні тижні. Наступні шлюби укладалися вже тільки із закінченням зими — на Масляну або на Червону гірку. Тому дівчатам і юнакам, які не зустріли свою долю, доводилося чекати до весни і заздрити більш щасливим подругам і друзям.
На Івана звертали увагу на прикмети: якщо випадав сніг або йшов дощ, то можна було розраховувати на тривалі відлиги — до самого Введення (4 грудня). “Якщо на Івана сніг, то зима до Введення з місця не зрушиться”; “Якщо на Івана дощ, то до Введення буде також”, — говорили наші предки. У разі плюсової температури, в цей день без особливої потреби на вулицю намагалися не виходити, щоб бруд по дорогах зайвий раз не місити.
Про сніг, який в цей день часто покривав землю, загадували загадки. Деякі з них збереглися і до наших днів: «Скатертина біла весь світ одягла»; «Біле покривало на землі лежало. Літо прийшло, воно все зійшло»; «Білий Тихон з неба спиханий, де пробігає — килимом встеляє».
А в більш давні часи в цей день слов’яни згадували про Морену, яку ще називали Мареною, Марою, Мораною. Морена — грізна богиня слов’янського пантеону богів, богиня зими і смерті, дочка богині Лади, дружина Кощія, сестра богинь Лелі і Жіви. У українській мові слід богині можна побачити в таких словах, як «мор», «смерть», «морок», «марево». Морену представляли як високу красиву жінку. Іноді вона була в образі старої, але завжди в руках у богині була коса, якою вона підрізала нитку людського життя. Свято Морени пов’язувався з ритуалом вмирання і воскресіння природи. Також зверталися до цієї богині, коли в літню посуху хотіли викликати дощ.
Прикмети та приказки
- Судіть грудень по Іоанну.
- Якщо паморозь вранці з’явилася — чекайте вечірніх заморозків.
- Якщо поставлена в сніг, що випав, соломинка не провалиться, то сніг не розтане.
- Якщо 25 листопада сніг покрив землю, то весна прийде пізно.
- Якщо на Івана Милостивого йде дощ, то протягом 7 днів настане відлига, а до лютого буде вогкість і вологість.
- Якщо в цей день, як і на Федора (24 листопада), почнеться дощ, то бути теплу до свята Введення (4 грудня).
- Якщо в цей день холод не настав — чекайте весну раніше звичайного.
- Хмари низько пливуть — до морозних днів. Якщо пливуть проти вітру, то наближається снігопад.
- Якщо при горінні дров зола швидко з’являється, то скоро настане тепла погода.
- Вогонь в грубці шумно тріщить і яскраво горить — до сухої і морозної погоди.
