Флешмоб 21: що це таке і наскільки небезпечно?

Флешмоб 21: що це таке і наскільки небезпечно? 08.02.2024 19:14 Укрінформ Розповідаємо, чому всі почали показувати себе молодими у соцмережах та чи причетні до цього ворожі спецслужби

Соцмережами Facebook та Instagram активно шириться новий флешмоб, до якого встигли долучитися і досі долучаються багато українців: зокрема, відомих журналістів, блогерів, музикантів, акторів, політиків, військових. У чому його ідея? Все просто: показати себе в молодості, опублікувавши на власній сторінці фото, на яких тобі 21 рік. Але навіщо – щоби що? Хто це придумав, звідки ростуть ноги, а головне наскільки це взагалі безпечно, враховуючи те, що в країні йде війна? У пошуках відповідей думки розділилися. Одні вбачають у такому флешмобі ризики, мовляв, ця пошесть до нас прийшла з російських “ВКонтактє” та “Однокласників” і що в такий спосіб ворожі спецслужби збирають про нас приватну інформацію. А інші називають це безневинною забавкою, наголошуючи, що до України флешмоб потрапив справді із закордоння, але не північно-східного, і що людям просто приємно згадувати себе, що називається, young and beautiful, контактувати наново з друзями з тих часів і так далі.

То як насправді?

На фото – радіоведучий Андрій Великий, продюсерка Олена Мозгова та журналіст Віталій Портников у свої 21

ЦЕ ТОЧНО НЕ ЗВИЧАЙНИЙ ФЛЕШМОБ: ВЕРСІЇ

• Від “у такий спосіб “тренують” штучний інтелект” до “це потрібно розробникам програм”

Саме на останньому акцентує колишня заступниця міністра оборони України Ганна Маляр: “Флешмоб 21, як і всі інші, звісно – це збір приватної інформації. Не завжди заради того, щоб стежити персонально за вами. Це переоцінка потужностей спецслужб і власної значущості для них. Зазвичай це потрібно розробникам різних програм, технологій дистанційного впливу для удосконалення маркетингових стратегій та використання в політичних цілях”, – написала вона.

Політолог Петро Олещук говорить про соціальне управління за новітніх умов.

“Зараз усі масово викладають власні фотографії у 21 рік. Дуже корисна річ. Корисна для тих, хто виготовляє алгоритми розпізнавання облич. Ви не думали, чого саме 21 рік? А все дуже просто. Бо у 3 роки людина буде сильно відрізнятися від себе дорослої. А у 21 – ні. 21 – це зручна відправна точка, аби потім, співставляючи з пізнішими фотографіями, моделювати вікові зміни зовнішності”, – каже експерт.

За його словами, цей “випадковий” флешмоб виявиться дуже корисним для тих, хто буде на цих даних “тренувати” штучний інтелект. Чи не випадковий?

“Ви помічали, скільки “прекрасних ідей” ви одержуєте з інформаційного середовища, які вам видаються одразу настільки прекрасними, що ви їх починаєте вважати ледь не своїми? І мова не лише про викладання у соціальні мережі якоїсь особистої інформації. Як західні політики дізналися, що їхні суспільства “втомилися” від війни в Україні? А дуже просто. Правильні експерти у правильний час вкинули потрібну тезу. Теза запам'яталася, засвоїлася і почала ширитися. І зараз ідея про “втому від війни” ледь не вважається сама собою зрозумілою. Хоча від чого вони там могли “втомитися”? Від копійчаних втрат із бюджету, які тривають аж два роки?” – розмірковує пан Олещук.

Він звертає увагу на те, як величезні суми з бюджету держав Заходу йдуть десятиліттями на “боротьбу зі змінами клімату”: “При цьому передбачається, що люди, які витрачають на це гроші, не побачать результатів цих витрат. Але ніхто не “втомлюється”. Чому? Бо немає кому масово пояснити цю “втому”. Вкинути відповідний словесний конструкт”.

На його думку, чимала кількість того, що ми начебто “хочемо" робити, ми робимо тому, що потреба у цьому бажанні була кимось турботливо збудована, оформлена.

“Знов таки, наприклад, “потреба" викласти фотографію себе у віці 21 року, яка просто оформила і направила у бажаному для когось напрямку неусвідомлене бажання відчути себе знову молодим, здоровим, на початку життя та життєвих звершень”, – підкреслив політолог.

Володимир Харченко, український художник, який працює в галузі комп'ютерного мистецтва, також дивиться в сторону ШІ: “Зараз виникають різні версії в людей. Може, це ФСБ так намагається пробудити ностальгію за радянським минулим… Але в мене інша версія – це дуже схоже на грамотно побудоване навчання штучного інтелекту”.

За його словами, вибрано ідеальне місце – Фейсбук, де ШІ може порівняти фото користувачів у теперішньому часі з фото у 21 рік.

Дмитро Ярош долучився до флешмобу 21

“І зовсім не випадково так точно з програмістською точністю обрано дату 21 рік. Не “в юності”, а чітко в потрібний час, щоб ШІ розумів, як змінюється з віком людина. Від 21 року до зазначеного у Фейсбуці та на інших фото, які теж у Фейсбуці за датами розкладені. Просто ідеальне навчання”, – додав він.

А ось для чого це надалі знадобитися ШІ? Насамперед спецслужбам, вважає пан Харченко: “Але не тому, що ви раптом їм стали цікаві, а для того, щоб за старими фотографіями шукати злочинців, визначати, як вони зараз можуть виглядати. Ну, і так само для загального розвитку штучного інтелекту”.

• Це справа рук ворожих спецслужб

Журналіст Богдан Буткевич вбачає у флешмобі набагато більшу небезпеку: “А ви оце коли викладаєте дружненько свої фото в 21 – це ви для кого стараєтеся? Для ФСБ, китайських чи північнокорейських спецслужб, яким якраз в бази даних треба нова інфа/фотки чи для інтернет-злодіїв. Блін, ну скільки вже говорили, що будь-які подібні флешмоби є потенційним способом збирання інформації про вас же?”

І в подібних застереженнях, як виявилося, він такий не один.

Політичний експерт Євген Савісько каже, що на перший, поверхневий погляд флешмоб 21 виглядає, як безневинна гра тих, хто ностальгує за своєю юністю. Проте якщо подивитися більш уважно, то виявиться все геть не так. І ось чому.

“Наприкінці 1980-х в Україні виникла псевдорелігійна структура, відома як “Велике Біле Братство”. Апогеєм її терористичної діяльності стало захоплення 10 листопада 1993 року Софії Київської. Кількість членів лише за приблизними даними йшла на тисячі, хоча, найвірогідніше, на десятки тисяч. Було встановлено використання засобів впливу на підсвідомість через гіпноз та НЛП. Авторство використання технологій впливу приписують одному з лідерів секти Юрію Кривоногову, хоча насправді він був талановитим виконавцем. Справжні розробники технологій дистанційного впливу та механізмів їх реалізації були в Москві. Де ще з часів СРСР у спеціалізованих інститутах під керівництвом КДБ розробляли саме такі технології. Коли Борис Єльцин став президентом РФ, то було створено окремий інститут, в якому займалися винятково екстрасенсами під керівництвом особистої Служби безпеки очільника Росії”.

Вже під час розслідування виявилося, наголошує він, що сліди від “Білого Братства” вели в Росію. Туди потрапили і гроші отримані від членів структури. Суми були настільки величезні, що самі керівники секти не могли назвати бодай орієнтовні цифри.

“У 2014 – 2017 роках російськомовні соцмережі захопила “гра” “Синій кит” орієнтована на підлітків. Мета – доведення до самогубства дітей. До неї долучися і деякі українські підлітки. Скільки з них стали жертвами в Україні – невідомо. А в Росії, лише за офіційними даними, – їх сотні. Однак це була перша хвиля, принаймні в Україні, адже вже навесні – восени 2022 року були спроби почати нові атаки на українських підлітків. Лише два епізоди психологічної війни, котра розпочалася в Україні ще з часів розпаду СРСР і триває аж по сьогодні. Без пауз та зупинок. Навіть в ті часи, коли про неї не пишуть”.

Хто за всім цим стоїть? Найвірогідніше спецслужби Росії, вважає експерт.

“Є технології, засоби, фахівці, необхідність та мотивація. Знищити Україну як державу, а українців як націю. Війни з підсвідомістю ворога – непомітні, не публічні, не потребують великої армії спеціалістів, та й коштують дешевше аніж війни за участі піхоти, танків, артилерії. А результати навіть більш вражаючі. Нинішній флешмоб 21 – це обкатка нових технологій, перевірка та підготовка цільової аудиторії, реакції суспільства та спецслужб”, – констатує він.

ЦЕЙ ФЛЕШМОБ ЗАГРОЗИ НЕ СТАНОВИТЬ, АЛЕ ВСЕ ОДНО СЛІД БУТИ ОБЕРЕЖНИМИ

“Українці можуть долучатися до флешмобу, щоб зберегти позитивні спогади про молодість, задовольнити бажання контактувати зі старими друзями та створити спільні спогади. Це може бути вплив соціальних мереж та рекламних кампаній, бажання бути частиною загальної тенденції або підтримка друзів та родичів. У контексті постійного стресу, який відчуває суспільство, такий флешмоб може слугувати способом відпочинку та відволікання”, – коментує експерт зі стратегічних комунікацій Анна Катруліна.

На її думку, активне розповсюдження флешмобу в українському сегменті соцмереж може бути зумовлене відкритістю до нових тенденцій, впливом популярних особистостей чи традиціями використання соціальних мереж.

Але водночас, попереджає пані Катруліна, участь у флешмобі може відкрити двері для зловживання особистою інформацією, включаючи можливість створення фішингових атак, розповсюдження шахрайства та порушення конфіденційності: “Зібрані дані можуть бути використані для маніпуляційної пропаганди, впливу на громадську думку або навіть для ідентифікації осіб з потенційною політичною або соціальною активністю”.

Саме тому, наголошує експерт, важливо обмежувати обсяг особистої інформації, яку розголошують учасники, та використовувати налаштування конфіденційності в соціальних мережах.

“Взагалі участь у масових флешмобах може збільшити ризик розкриття особистої інформації та стати причиною небажаних наслідків, таких як кібершантаж або крадіжка ідентичності. Тому, щоб зменшити ризики використання цієї інформації в недобросовісних цілях, українським користувачам соцмереж рекомендується уважно ставитися до розголошення особистої інформації, використовувати надійні паролі та оновлювати програмне забезпечення для запобігання кібератакам”, – наголосила Анна Катруліна.

Колишній PR менеджер Міністерства цифрової трансформації України, комунікаційник в IT-компанії Master of Code Global Олексій Мінаков наголошує на тому, що саме з цим флешмобом історія проста: “Усе почалося зі сторіз конкретної людини зі США в Instagram, це стало вірусним і дійшло до українського Фейсбуку”.

Про що йдеться – детально розписали фактчекери “По той бік новин” на своїй сторінці у Фейсбук: Все це відбувається в рамках флешмобу «Подивімося на тебе у 21» (“let's see you at 21”). Ні, він не має нічого спільного з так званою Росією або “харошимі врємєнами” совєцького періоду, як декому може здатися. Тренд, який вже набрав щонайменше 3,6 мільйона поширень, започаткував 43-річний Даміан Рафф із Аризони, США”.

43-річний Даміан Рафф

Д. Рафф поділився в Instagram фотографією, де п'є пиво зі своєю матір'ю. Вона ж і надіслала йому цей знімок. Це було вперше, коли вони разом пили спиртне, і сталося це, щойно йому стукнуло 21. З цього віку в Штатах дозволено вживати алкоголь, тож багато молодих американців сприймають це як щось на кшталт свободи, початок дорослого життя.

“Мало що змінилося, крім сивини, – каже Рафф в інтерв’ю New York Times, розмірковуючи про своє фото. – Я бачу цю людину і думаю: “Ти досі така ж дитина і нічого не розумієш”.

Опублікувавши фото у сторіз, Рафф створив шаблон історії, якою можна поділитися – цю функцію Instagram запровадив у 2021 році. Дописи інших людей в рамках цього шаблону формувалися в єдину гілку, яка зрештою розрослася до понад мільйона.

“Кількість людей, які писали мені повідомлення і додавали мене в Instagram з усього світу, була шаленою”, – каже Рафф у тому ж інтерв’ю.

28-річний американець Бейлі Карлін, який також долучився до флешмобу 21

У Instagram флешмоб почався ще 23 січня і тільки недавно докотився до X (колишній Twitter, – ред.), а потім Facebook. Тисячі користувачів з України поділилися своїми фотографіями у 21-річному віці.

“А щодо гіпотез та припущень про віроломне навчання Штучного Інтелекту саме цими олдскульними фотографіями виглядає кумедно. Тому що і без цього вистачає подібних фотографій у відкритому доступі, – каже Олексій Мінаков. – Водночас треба розуміти, що Google або інша компанія може навчати свої моделі ШІ на фотографіях та взагалі інформації, яка є публічною. А що публікувати чи не публікувати вирішує вже конкретна людина, це її відповідальність. Чи може це фото, як будь-яка інша інформація, використане проти неї? Звичайно, може. Але зараз цих загроз дуже багато – наприклад, згенеровані аудіо з голосом твого родича або друга або згенеровані реалістичні відео (діпфейки). Зникла межа між реальним, справжнім та генерованим, синтетичним”.

Про те, що це просто соціальний масовий тренд, який через соцмережі Instagram та Facebook став популярним, каже й директор дослідницько-виробничого центру “Winstars Technology” Дмитро Софина: “21 рік в США – це символічний вік, коли зникають будь-які обмеження для громадянина, люди завершують коледжі й виходять у світ. Тому це просто флешмоб, що «завірусився» завдяки ностальгічним спогадам. Всі ми розумні примати і будь-яка можливість показати, що ось подивіться який я був/була у 21 привертає увагу інших, від чого автор отримує задоволення (гормон щастя – дофамін)”.

Щодо навчання ШІ моделей, то, за його словами, це дуже сумнівно.

“Щоб з 1 фото некращої якості можна навчити ШІ? Не думаю. Проте навіть якби це і було можливо, то щоб це б дало – не зрозуміло. Допустимо, розробники зроблять додаток, де люди будуть бачити себе молодшими? Але такі вже є. Тому ще раз: мені здається, що це просто черговий флешмоб, що зайшов соціуму своєю простотою та ностальгією”, – зазначив пан Софина.

На питання про ризики і небезпеки експерт відповів так: “Сам Фейсбук та Інстаграм по своїй природі є умовно небезпечним, тому що люди самі добровільно передають особисті дані спецслужбам та шахраях будь-якої країни. Але інше питання – як вони це можуть використовувати проти конкретної людини? Тому тут як у сексі, щоб не боятись чимось захворіти, то краще їм не займатися”.

У цілому погоджується з попередніми спікерами медіаексперт, політтехнолог Дмитро Бачевський: “Сам по собі такий флешмоб загрози не становить. Люди завжди полюбляли якісь колективні ігри та активність, і сьогодні це, природно, переноситься до інтернету”.

На його думку, говорити що таким чином вдосконалюються якісь маркетингові стратегії чи ШІ – також не варто. Інтернет вже давно знає про нас більше, ніж ми самі.

“Тож побоювання щодо флешмобу є більш схожими на параною, якою ми всі так чи інакше страждаємо через війну”, – додав пан Бачевський.

Цей флешмоб може нести скоріше не масові, а точкові загрози для окремих конкретних людей, які беруть у ньому участь. Наприклад, це стосується військових, громадських діячів, журналістів, політиків та інших суспільно значущих людей, які можуть становити інтерес для іноземних спецслужб. Будь-яке фото – це величезне джерело інформації про людину для фахівців. І дитячі та підліткові фото також.

“Спецслужби можуть визначити по фото майновий та емоційний стан, локацію, контакти, якщо хтось ще фігурує на фото, та багато іншого і використати це для роботи по конкретних персонажах”, – звертає увагу експерт.

Тому для людей, які тим чи іншим чином залучені до громадської роботи чи оборони України такі флешмоби точно будуть зайвими.

“Користуючись давнім фото, можна створити психологічний портрет людини на той момент, побачити якісь її вади, вподобання, проблеми, комплекси, риси характеру, реакції, друзів і краще зрозуміти природу людини сьогоднішньої”, – резюмував Дмитро Бачевський.

А значить – спецслужби можуть ефективніше знаходити до таких людей підходи. Отже, не кожен флешмоб це щось справді безневинне. В експертів, як бачимо, є деякі застереження щодо участі в подібних речах. Адже фото – це все ж особисті дані, і ділитися ними треба обережно. Тим більше під час такої війни…

Источник: www.ukrinform.ua