27 вересня — Воздвиження Хреста Господнього: історія, традиції та прикмети свята

Воздвиження Хреста Господнього заведено відзначати 27 числа у вересні. Це свято тісно пов'язане з розп'яттям Ісуса Христа. Таку назву свято має неспроста, саме під Воздвиженням, розуміють «підняття». У це велике святе свято всі православні люди збираються в церкві, там вони читають і слухають молитви і самі моляться Хресту, інформує Ukr.Media.

Історія свята

Історія має оповідний характер для православних людей. Імператриця Олена, яка була матір'ю Костянтина Великого, виявила хрест. На ньому колись був страчений Ісус Христос. Хрест знайшовся неподалік Голгофи, що знаходиться в Єрусалимі.

Історія починається з того моменту, коли Костянтин Великий дав указ на будівництво храмів на землях Палестини. На священних землях, де народився і жив, а пізніше був страчений Ісус Христос.

Ще одним наказом Костянтина Великого було знайти той самий хрест. Пошуками зайнялася його мати. Не втрачаючи ні хвилини, вона відразу рушила в місто Єрусалим. Пошуки тривали довго, днями і ночами, імператриця не падала духом, і продовжувала шукати хрест. Він був надійно захований під землею ворогами Христа. Після довгих поневірянь люди підказали жінці, що якийсь єврей Юда повинен знати місце знаходження святині. Через деякий час Олена знайшла цю людину. Завдяки Юді хрест знайшовся. Виявилося, він був не просто в завалах каменів і гір сміття, а в печері, на якій розташовувався храм. За наказом імператриці він був зруйнований, і в печеру звільнився вхід.

Перше, що побачила Олена — три хрести з невеликою деревинкою з видряпаними написами «Ісус Назорей». Вона свято вірила, що Господь Бог зможе вказати на той самий хрест. Єпископи порадили, дотримуючись черги, до однієї нездорової людини, підносити Хрести. Третій зцілив хворого, а два інших були просто обманкою.

У цей момент проходили недалеко похорон. Тоді вирішили піднести хрести до померлого, дотримуючись тієї ж черговості. Перші два нічого не змінили, а коли був піднесений той же, третій хрест — відбулося ще одне диво — він воскрес. Тоді сумніву не залишилося місця, хрест на якому був розп'ятий Христос був знайдений, всі почали цілувати його і кричати "Господи, помилуй!». На крики з печери прийшли перехожі християни. Їх стало настільки багато, що було важко пересуватися. Всі хотіли доторкнутися до Животворящого Хреста, але ніхто не міг це зробити через натовп людей, який заважав пробиратися до Святого Хреста. Тому було прийнято рішення, підняти святиню таким чином, щоб всі змогли хоча б поглянути на нього. Патріарх Макарій піднявся з хрестом в руках на піднесене в печері місце і підняв хрест. Коли люди побачили його, вони в один голос крикнули: "Господи, помилуй!".

Повернувшись додому, імператриця Олена постала перед Сином з половиною Хреста. Одну частину вона привезла на батьківщину, а іншу, вважала за потрібне залишити там, в Єрусалимі. Свою ж частину, Костянтин і його мати залишили на зберігання в новому храмі, який був зведений поки Олена була відсутня. Він був побудований в пам'ять Воскресіння Христового. Навіть сьогодні половина того самого Хреста зберігається в цьому ж храмі.

Традиції та обряди

У цей день є всього кілька основних традицій:

Православні люди збираються в Божих храмах і моляться перед хрестом.
Слід на час від всіляких робіт відмовитися.
Напередодні свята потрібно було тримати піст. Люди намагаються відмовитися від вживання м'яса.
У будинках робили зображення хреста, після чого його вішали на двері. Це робилося, щоб уберегти свою сім'ю і рідних від пристріту і негараздів.
З настанням цього свята, всі фермери намагалися завершити роботи на полях. Адже цей день символізується також із закінченням бабиного літа і наближенням осені.

Прикмети