Ринок фармацевтичної дистрибʼюції України зазнав суттєвих змін за останні кілька років, що створило нові виклики для компаній, аптечних мереж і споживачів. Основні проблеми, які висвітлює аналіз діяльності дистрибʼюторів за період 2020–2024 років, включають концентрацію ринку в руках кількох гравців, підвищення націнок і втручання регуляторів.
Домінування двох гравців на ринку
Український ринок фармацевтичної дистрибуції сьогодні контролюється двома гігантами — компаніями “Бадм” та “Оптіма”, які разом утримують понад 90% ринку. Така монополія дозволяє їм диктувати ціни та умови співпраці як для аптечних мереж, так і для виробників ліків. Інші гравці, зокрема компанія “Вента”, мають обмежені можливості: з-поміж двадцяти найбільших аптечних мереж лише 27% обрали співпрацю з цим дистриб’ютором.
Варто зазначити, що власник компанії “Оптіма” Андрій Губський, брат відомого політика Богдана Губського, проживає за кордоном. Серед трьох співвласників компанії “Бадм” — родини Суходольських і Олександра Дитятковського — останній також мешкає за межами України. Така ситуація ускладнює контроль за діяльністю цих компаній і викликає запитання щодо прозорості їхньої роботи на фармацевтичному ринку.
Така ситуація стримує конкуренцію, створюючи бар’єри для нових учасників і знижуючи доступність вигідних умов для аптек та виробників ліків.
Проблеми аптечних мереж
Така концентрація зменшує географічне охоплення ринку і впливає на доступність ліків для кінцевого споживача.
Деякі аптечні мережі намагаються уникати співпраці з домінуючими дистриб’юторами, однак це вимагає значних інвестицій у розвиток власних логістичних систем або пошуку нових партнерів, що є економічно невигідним.
Зростання націнок
За останні три роки середній розмір націнки дистрибʼюторів зріс у 2,5 рази — з 4,5% у 2021 році до 12% у 2024-му. Це в черговий раз свідчить про змову великих дистриб’юторів та зловживання їхнім домінуючим становищем. Водночас чистий прибуток компаній збільшився у шість разів, що є наслідком встановлення надмірних цін на ліки. Подібні дії викликають запитання щодо прозорості ціноутворення та справедливості умов для споживачів.
Підвищення націнок стало однією зі стратегій дистриб’юторів для збереження власної прибутковості на тлі війни та економічних викликів, однак це підриває доступність ліків для широкого загалу.
Реакція АМКУ
Антимонопольний комітет України (АМКУ) взявся за розслідування фармацевтичного ринку через високу концентрацію. Завдання АМКУ — боротися з монополіями, забезпечувати прозорість і запобігати зловживанню впливом великих гравців.
Обидві компанії ризикують отримати багатомільярдні штрафи: для “Оптіми” сума може скласти 5,4 млрд грн, а для “Бадму” — 6 млрд грн. Примітно, що їхні власники вже встигли терміново вивести значні суми дивідендів: “Оптіма” — майже 2,9 млрд грн, а “Бадм” — понад 2,3 млрд грн. Такий крок свідчить про спробу зменшити активи компаній перед потенційними штрафами.
Реакція парламенту
На тлі концентрації ринку та зростання цін політики також звернули увагу на проблеми в фармацевтичній дистрибуції.
Так, лідер партії “Батьківщина” Юлія Тимошенко ініціювала створення тимчасової слідчої комісії (ТСК), яка має зупинити корупційні схеми монополістів-посередників. За словами Тимошенко, дві монополістичні компанії закуповують близько 80% обсягів ліків в Україні, що призводить до значного завищення цін у порівнянні з європейськими ринками.
ТСК планує розробити законодавчі ініціативи для суттєвого зниження цін в аптеках і забезпечення прозорості ринку.
В цілому політики та учасники ринку переконані, що для вирішення проблем фармацевтичної дистрибʼюції в Україні необхідно вжити системних заходів.
По-перше, варто посилити конкуренцію на ринку, створюючи умови для входу нових гравців. По-друге, запровадити прозорі механізми ціноутворення, щоб уникнути штучного завищення цін на ліки.
Важливим кроком є активна роль держави — Антимонопольний комітет має не лише розслідувати порушення, а й ефективно застосовувати санкції.
Необхідно розробити та впровадити комплексну стратегію реформування ринку фармацевтичної дистрибуції, що включатиме заходи для підтримки конкуренції, боротьби з корупцією та створення прозорих умов для всіх учасників ринку. Це дозволить створити прозорий ринок, який сприятиме як доступності ліків, так і стабільності бізнесу.
АМКУ розслідує монополію на фармацевтичному ринку
Антимонопольний комітет України (АМКУ) взявся за розслідування діяльності двох найбільших дистриб’юторів ліків — компаній “Оптіма” та “Бадм”. Разом вони контролюють понад 90% фармацевтичного ринку країни і це викликає чимало питань щодо конкуренції на ринку, пише РБК-Україна.
Як зазначається, домінування “Оптіма” та “Бадм” дозволяє цим компаніям диктувати ціни на ліки, встановлювати вигідні для себе умови співпраці з виробниками та аптечними мережами, а також створювати бар’єри для нових учасників ринку.
За останні роки середній розмір націнки дистриб’юторів зріс із 4,5% у 2021 році до 12% у 2024-му, а їхній чистий прибуток збільшився у шість разів.
При цьому обидві компанії вже вивели значні суми дивідендів: “Оптіма” – майже 2,9 млрд грн, а “Бадм” – понад 2,3 млрд грн.
За свої дії вони можуть отримати багатомільярдні штрафи: для “Оптіма” ця сума може скласти 5,4 млрд грн, для “Бадм” – 6 млрд грн.
“Підвищення націнок стало однією зі стратегій дистриб’юторів для збереження власної прибутковості на тлі війни та економічних викликів, однак це підриває доступність ліків для широкого загалу”, – йдеться у матеріалі.
На підтримку ініціативи АМКУ виступила і Тимчасова слідча комісія, створена за ініціативи Юлії Тимошенко у Верховній Раді. Вона вважає, що домінування цих двох компаній є однією з причин завищених цін на ліки в Україні порівняно з європейськими країнами.
На фото — замглавы ОП Ирина Верещук и советник ОП по вопросам прав детей Рысбек Токтомушев, которые помогают крупнейшим фармдистрибьюторам Украины — «БаДМ» и «Оптима-Фарм» — избежать штрафа Антимонопольного комитета в размере 11 млрд грн ($280 млн). Новость о расследовании АМКУ по делу о картельном сговоре уже удалена (https://amcu.gov.ua/napryami/vycherpnyi-perelik-sprav-iaki-z-01012024-perebuvaiut-na-rozghliadi-v-amku/cherven/rozpochato-rozghliad-spravy-126-2613102-24-za-oznakamy-vchynennia-tov-badm-ta-tov-optima-farm-ltd-porushennia)с (https://amcu.gov.ua/napryami/vycherpnyi-perelik-sprav-iaki-z-01012024-perebuvaiut-na-rozghliadi-v-amku/cherven/rozpochato-rozghliad-spravy-126-2613102-24-za-oznakamy-vchynennia-tov-badm-ta-tov-optima-farm-ltd-porushennia) сайта комитета, но сохранилась на новостных ресурсах — здесь (https://daily.rbc.ua/rus/show/monopoliya-ta-nadpributki-chomu-farmatsevtichna-1733729258.html) и здесь (https://www.unian.ua/society/amku-rozsliduye-monopoliyu-na-farmacevtichnomu-rinku-zmi-12846153.html). (https://www.unian.ua/society/amku-rozsliduye-monopoliyu-na-farmacevtichnomu-rinku-zmi-12846153.html) Главу АМКУ Павла Кириленко, вступившего в сговор с монополистами и чиновниками ОП, сейчас судят (https://interfax.com.ua/news/general/1085628-amp.html) в Антикоррупционном суде по другому делу — о незаконном обогащении на 72 млн грн. Работая председателем Донецкой областной военно-гражданской администрации, он оформил 7 квартир, дом и BMW на родственников жены. За это в 2023 году Зеленский назначил его главой Антимонопольного комитета.
