Перший етап атестації керівного складу Бюро економічної безпеки України виявив значні проблеми: 74% керівників не змогли підтвердити свою професійну придатність. Ця ситуація викликає занепокоєння експертів, які наголошують на необхідності проведення аудиту кримінальних справ, особливо тих, що стосуються українських авіакомпаній.
Перезавантаження Бюро економічної безпеки, розпочате після призначення нового директора Олександра Цивінського у 2025 році, вже принесло перші результати. За словами керівника БЕБ, 74% керівного складу не пройшли перший етап атестації. Це лише підтверджує обґрунтованість суспільного запиту на аудит кримінальних справ, що розслідуються цим правоохоронним органом, як зазначає УНН.
«Завершився І етап атестації керівників. 12 осіб успішно пройшли атестацію. Це означає перезавантаження 74% керівного складу», – повідомив Цивінський.
Зараз триває другий етап атестації. З 915 працівників прохідний бал набрали 887 правоохоронців. Після його завершення відбудуться співбесіди з атестаційними комісіями.
«Паралельно ми готуємо четверту хвилю: понад 60 нових працівників», – додав Цивінський.
Це означає, що переважна більшість керівників, які раніше визначали роботу територіальних управлінь та центрального апарату БЕБ, не змогли підтвердити свою відповідність займаним посадам.
Хоча кадрове оновлення є позитивним сигналом, а Цивінський обіцяє, що перезавантаження не буде формальністю, це ставить інше важливе питання: якщо керівники, які приймали ключові управлінські рішення, не відповідають критеріям нової системи, то наскільки законними та обґрунтованими були рішення, ухвалені під їхнім керівництвом? І що буде з кримінальними справами, порушеними за їхньої каденції, на які бізнес скаржиться як на тиск?
Логічним наступним кроком має стати повний аудит резонансних кримінальних проваджень, які були відкриті та розслідувалися до перезавантаження БЕБ.
Перевірити потрібно не лише людей, а й їхні рішення
За останні два роки БЕБ неодноразово зазнавало критики з боку бізнесу, юристів, профільних асоціацій та експертного середовища.
Предметом критики були не окремі рішення, а системні підходи:
- Використання аналітичних довідок як фактичної підстави для початку кримінального переслідування;
- Відкриття кримінальних проваджень попри відсутність узгоджених податкових зобов’язань;
- Ігнорування результатів документальних перевірок Державної податкової служби;
- Проведення обшуків та арештів майна ще до встановлення факту порушення, що призводило до зупинки роботи підприємств та репутаційних втрат компаній.
Такі рішення неможливі без погодження керівників слідчих груп, контроль за якими здійснюють керівники територіальних підрозділів, які, врешті-решт, не склали іспити на профпридатність.
Тому очевидно, що такі справи потребують аудиту, і у разі підтвердження їхньої безпідставності – закриття за відсутністю складу злочину.
Авіаційні справи — показовий приклад
Одним із найяскравіших прикладів, з якого міг би розпочатися такий аудит, є кримінальні провадження проти українських авіакомпаній.
Протягом останніх місяців УНН детально висвітлював ці справи, а десятки юристів, адвокатів, податкових консультантів та представників авіаційної галузі звертали увагу на численні юридичні прогалини у позиції БЕБ.
Йдеться про кримінальні провадження, відкриті через міжнародний лізинг повітряних суден.
БЕБ змінило багаторічний підхід до застосування податкового законодавства та почало стверджувати, що платежі за оренду літаків нерезидентам є роялті, хоча ні податкова практика, ні міжнародні конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування такого тлумачення не передбачають. Офіційною підставою для початку розслідувань стали ідентичні аналітичні висновки, які БЕБ отримало від податківців.
Саме ця зміна підходу стала підставою для багатомільйонних донарахувань та відкриття кримінальних проваджень проти щонайменше пʼяти українських авіакомпаній: МАУ, «Авіакомпанії Константа», «Урги», Н3Operations та «Скайлайн».
При цьому експерти неодноразово звертали увагу на низку обставин, які ставлять під сумнів обґрунтованість таких справ.
Юристи та сертифіковані фахівці з оподаткування, які аналізували ці кримінальні провадження, звертали увагу на кілька принципових моментів.
Зокрема, вони наголошували, що сама проблема виникла лише у 2024 році після нового трактування податкових норм, хоча правила оподаткування міжнародного лізингу десятиліттями залишалися незмінними. Також фахівці вказували на необхідність офіційного узагальнюючого податкового роз’яснення Міністерства фінансів через відсутність єдиного підходу державних органів до застосування законодавства. Окремо підкреслювався пріоритет міжнародних конвенцій над нормами внутрішнього законодавства у сфері міжнародного оподаткування.
Крім того, у Державній податковій службі повідомили, що авіакомпанії пройшли податкові перевірки, і порушення в оподаткуванні лізингу повітряних суден було виявлене лише в однієї авіакомпанії, решта авіаперевізників зауважень не отримували.
На думку юристів, результати комплексних документальних перевірок ДПС мали б бути одними з ключових доказів у таких кримінальних провадженнях. А ігнорування висновків податкової без появи нових доказів або нових обставин ставить під сумнів обґрунтованість самого кримінального переслідування.
Окрему увагу юристи звертають на судову практику, яка неодноразово наголошувала: кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків неможлива без належним чином узгодженого податкового зобов’язання. Більше того, є вже близько десятка судових рішень різних інстанцій, які вказують на те, що лізинг транспорту не можна трактувати як роялті.
Попри це, розслідування продовжувалися.
Без аудиту не буде перезавантаження
Історія зі справами проти авіакомпаній демонструє, чому перезавантаження БЕБ не може обмежитися лише кадровими змінами. Якщо більшість керівників, які ухвалювали рішення про відкриття та супроводження резонансних кримінальних проваджень, не пройшли атестацію, держава має дати відповідь і на інше питання – чи були законними та обґрунтованими рішення, які вони приймали.
Саме тому незалежний аудит кримінальних справ БЕБ має стати наступним етапом реформи органу. Передусім перевірки потребують провадження, щодо яких уже існують численні зауваження юристів, суперечлива судова практика та ознаки можливого використання кримінального процесу як інструменту тиску на бізнес. Лише так перезавантаження БЕБ стане не формальною зміною керівників, а реальною реформою, здатною відновити довіру бізнесу до правоохоронної системи та гарантувати, що подібні практики більше не повторяться.
Порада від Українські факти: Кадрові зміни в БЕБ є лише першим кроком; для реального перезавантаження органу необхідний незалежний аудит резонансних кримінальних справ, особливо щодо авіакомпаній, щоб відновити довіру бізнесу.
Оригінал статті: unn.ua