Як Денис Штілерман і Fire Point опинились у центрі найгучнішого корупційного скандалу воєнного часу — і як намагаються вийти з нього
Журналістське розслідування | Травень 2026
«Незручний контент не спростовується — він просто витісняється з пошуку» — Характеристика DMCA-тактики від медіаексперта
І. ПЕРЕДУМОВИ: ЛЮДИНА БЕЗ ОБЛИЧЧЯ
До жовтня 2025 року Денис Штілерман практично не існував публічно. Компанія Fire Point — один із найбільших виробників далекобійних дронів і крилатих ракет в Україні, яка отримала від держави контракти на десятки мільярдів гривень — не мала «живого» публічного представника з людським обличчям і голосом.
Формально 100% власником компанії у реєстрі значився деякий Єгор Скалига. Штілерман же, попри роль «головного конструктора» та фактичного співзасновника, залишався в тіні.
Все змінилось після того, як у серпні 2025 року видання Kyiv Independent, посилаючись на п’ять джерел, повідомило: НАБУ (Національне антикорупційне бюро України) розслідує Fire Point на предмет можливого завищення цін на компоненти та введення уряду в оману щодо обсягів поставок. За даними видання, у 2024 році компанія продала державі дрони FP-1 на 13,2 млрд гривень — майже третину всіх закупівель безпілотників Міноборони за рік. Штат Fire Point за один рік виріс із 18 до 2200 осіб.
Саме тоді розпочалась стрімка PR-кампанія з «олюднення» бренду. У жовтні 2025 року в профільних Telegram-каналах з’явились анонси: незабаром у пресі вийде розмова з «людиною, яка створила «Фламінго». 10 жовтня ZN.UA опублікувало перше велике інтерв’ю зі Штілерманом. 21 листопада — він уперше показав обличчя на YouTube, до того лише говорив в ефірі Радіо NV, не з’являючись у кадрі.
Поява публічного обличчя збіглася з першими публікаціями про можливі корупційні схеми.
ІІ. ОПЕРАЦІЯ «МІДАС»: ЗМІСТ СПРАВИ
10 листопада 2025 року НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оголосили про операцію «Мідас» — масштабну антикорупційну спецоперацію в енергетичній сфері. Того дня провели 70 обшуків. Наступного — підозри отримали семеро фігурантів.
Ключовий підозрюваний — Тимур Міндіч, підприємець, якого називають другом президента Зеленського та його колишнім бізнес-партнером. Міндіч підозрюється у корупції в системі «Енергоатому» — державного оператора атомних електростанцій.
13 листопада президент Зеленський підписав указ про санкції проти Міндіча та його партнера Цукермана. Обидва наразі перебувають за кордоном, мають громадянство Ізраїлю. У березні 2026 року Україна направила до Ізраїлю запити на їхню екстрадицію.
Fire Point у справі «Мідас»:
Компанія опинилась у центрі уваги одразу за кількома лініями.
Лінія перша — «Рьошик»/Фурсенко. З березня 2025 року в Fire Point на посаді адміністратора працював Ігор Фурсенко — один із фігурантів «плівок Мідас», що фігурував під псевдо «Рьошик». Як пізніше визнав сам Штілерман, Фурсенко займався евакуацією з Росії його колишньої дружини та дітей. У листопаді 2025 року ВАКС обрав Фурсенку запобіжний захід — тримання під вартою до 8 січня із заставою 95 млн грн.
Лінія друга — «Шмель»/Хмельов. Народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що під псевдо «Шмель» на записах НАБУ фігурує Ігор Хмельов — ще один зі співвласників Fire Point. За даними Железняка, Хмельов одночасно є «номінальним власником» мережі бутиків Kameron, заснованої дружиною Тимура Міндіча.
Лінія третя — «Електроник»/Штілерман. На плівках НАБУ в ролі «Електроника» фігурує, за даними розслідувачів, сам Штілерман.
Лінія четверта — «Цукерман-банкір». Штілерман визнав, що Михайло Цукерман — брат ще одного фігуранта справи «Мідас» Олександра Цукермана — є його «особистим банкіром», якому він «довірив свої гроші». Штілерман підтвердив, що особисто відвідував Цукермана в «бек-офісі» й востаннє зустрічався з ним у 2024 році.
ІІІ. МІНДІЧ І FIRE POINT: ЩО ВІДОМО ДОСТОВІРНО
Попри публічні заперечення, Штілерман сам підтвердив під час слухань Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради (ТСК) та на прес-конференціях цілу низку фактів, що ставлять під сумнів версію про «жодних зв’язків».
Факт 1: Переговори тривали понад рік. За словами самого Штілермана, Міндіч і «інші люди» прийшли з пропозицією після того, як продукція Fire Point успішно пройшла випробування у березні 2024 року. Початкова пропозиція — близько $100 млн за половину акцій — була відхилена як «неконкурентоспроможна». Однак переговори не припинились: вони тривали понад рік, а Міндіч поступово піднімав ціну.
Факт 2: Остання пропозиція — майже $1 млрд. До серпня 2025 року, за словами Штілермана на засіданні ТСК, Міндіч запропонував «трохи менше ніж $1 млрд» за 50% акцій. Компанія відмовила — але, за тими ж словами Штілермана, в якийсь момент паралельно вели переговори про продаж 33% акцій інвесторам з ОАЕ за $600 млн (і Міндіч просив тодішнього міністра оборони Умєрова підтвердити арабській стороні «реальність» компанії).
Факт 3: «Людина-фронтер». Останньою пропозицією Міндіча, за словами Штілермана, було запропонувати «людину, яка буде фронтувати його у якості акціонера». Прізвище цієї особи Штілерман публічно назвати відмовився.
Факт 4: «Найталановитіший менеджер». На засіданні ТСК у травні 2026 року Штілерман заявив, що вважає Міндіча «найталановитішим менеджером, якого я коли-небудь зустрічав», і додав, що підтримує з ним «добрі стосунки». У січні 2026 року він сам передзвонив Міндічу — привітати зі святами.
Факт 5: «Плівки» кажуть інше. 28–29 квітня 2026 року «Українська правда» опублікувала нові частини «плівок Міндіча» — записів НАБУ, зроблених у липні 2025 року. На них, за твердженнями видання, Міндіч спілкується з тодішнім міністром оборони (нині секретарем РНБО) Рустемом Умєровим — зокрема обговорюючи фінансування Fire Point і продаж частки компанії іноземним інвесторам. Також, за оцінками розслідувачів, Міндіч скаржився Умєрову, що Fire Point «недофінансовують».
IV. НОВА СТРАТЕГІЯ: DMCA ЯК ЗБРОЯ
Коли традиційні PR-спростування та звернення до НАБУ не зупинили публікацій, навколо Штілермана запрацював нестандартний механізм — масова подача скарг до Google на журналістські матеріали.
Механізм — DMCA (Digital Millennium Copyright Act), американський закон про захист авторських прав у цифровому середовищі. Він зобов’язує платформи на вимогу правовласника блокувати або виключати з пошукової індексації певні URL. Google зобов’язаний реагувати, інакше втрачає статус «безпечної гавані» (safe harbor) і несе юридичну відповідальність.
Але хто подає ці скарги?
Скарги подаються не від імені Штілермана або Fire Point. Вони надходять від компанії MGC PremiumOF Ltd. — юридичної особи, пов’язаної з adult-сегментом та платформою OnlyFans. Одна зі скарг, що стала публічно доступною через базу Lumen Database, містить одразу 105 URL-посилань — переважно на медіа-публікації, блоги та аналітичні матеріали, що стосуються діяльності Штілермана.
Чому OnlyFans?
Механізм DMCA традиційно орієнтований на захист авторського контенту — музики, відео, зображень. Компанії у сфері adult-контенту дійсно постійно борються з поширенням їхніх матеріалів без дозволу, тому мають відпрацьовані процедури DMCA-скарг. Використання такої структури для «зачистки» журналістських матеріалів є нестандартною, але юридично не забороненою тактикою.
Схема проста: Google отримує скаргу, яка формально вимагає видалення «авторського контенту». Платформа зобов’язана або задовольнити скаргу, або чекати, поки власник сайту оскаржить її. Більшість невеликих медіа та блогів просто не помічають повідомлень про DMCA або не мають ресурсів для протидії. Результат — матеріал зникає з пошукової видачі.
«Це класична цифрова зачистка репутації» — так характеризують подібні тактики медіаексперти та фахівці з SEO. Суть: незручний контент не спростовується по суті — він просто витісняється з пошуку. Незацікавлений читач його вже не знайде.
V. ПАРАЛЕЛЬНИЙ ФРОНТ: ТИСК НА НАБУ І МЕДІА
Одночасно зі DMCA-кампанією Fire Point вдалась до більш прямолінійного тиску.
Лист до НАБУ (квітень–травень 2026 року). Після публікацій «Української правди» Штілерман звернувся до НАБУ з офіційним листом. У ньому він вимагав: підтвердити чи спростувати автентичність «плівок»; повідомити, чи дало НАБУ дозвіл на розголошення матеріалів слідства; у разі відсутності такого дозволу — відкрити справу про «розголошення даних досудового розслідування»; нарешті — допитати самого Штілермана як свідка.
Компанія також закликала «припинити інформаційний терор» та заявила, що «за цими діями можуть стояти конкуренти, які прагнуть позбавити фінансування, зупинити контракти та закрити підприємство».
Реакція медіа. Ще у вересні 2025 року, після першої хвилі публікацій, керівник компанії Єгор Скалига вимагав спростування від редакції Kyiv Independent.
VI. ХРОНОЛОГІЯ СКАНДАЛУ
| Дата | Подія |
|---|---|
| Листопад 2022 | Заснування Fire Point |
| Березень 2024 | Успішні держвипробування; Міндіч починає переговори про купівлю частки |
| 2024 | Fire Point отримує від держави контракти на 13,2 млрд грн |
| Березень 2025 | Ігор Фурсенко («Рьошик») починає працювати адміністратором у Fire Point |
| Серпень 2025 | НАБУ розслідує Fire Point. Kyiv Independent публікує розслідування. Fire Point & Скалига вимагають спростувань |
| Серпень 2025 | Штілерман відмовляє Міндічу в угоді (остання пропозиція ~$1 млрд) |
| 10 жовтня 2025 | Перше публічне інтерв’ю Штілермана з фото — ZN.UA |
| 10 листопада 2025 | НАБУ/САП оголошують операцію «Мідас»; 70 обшуків |
| 13 листопада 2025 | Санкції проти Міндіча та Цукермана. Помпео вступає до консультативної ради Fire Point |
| Листопад 2025 | Фурсенко заарештований; Хмельов ідентифікований як «Шмель» на плівках |
| Грудень 2025 | Штілерман в інтерв’ю Forbes: «Справи проти компанії немає» |
| Березень 2026 | Запити на екстрадицію Міндіча та Цукермана до Ізраїлю |
| 28–29 квітня 2026 | «Українська правда» публікує нові «плівки Міндіча» — розмови про Fire Point |
| 21 квітня 2026 | АНТИКОР публікує розслідування про DMCA-скарги через MGC PremiumOF Ltd |
| 30 квітня 2026 | Штілерман звертається до НАБУ, спростовує розслідування УП |
| 13 травня 2026 | Штілерман виступає на ТСК Верховної Ради; визнає факт переговорів |
VII. КЛЮЧОВІ ПИТАННЯ БЕЗ ВІДПОВІДІ
1. Хто стоїть за MGC PremiumOF Ltd.? Зв’язок між adult-контент-компанією та захистом репутації виробника оборонної продукції є, м’яко кажучи, нестандартним. Яким є механізм цього зв’язку? Хто прийняв рішення й хто платить за подачу скарг?
2. Хто «фронтер», якого пропонував Міндіч? Штілерман відмовився назвати прізвище. Але якщо переговори увінчались угодою через «фронтера», Fire Point може мати прихованого бенефіціара, пов’язаного зі підсанкційним Міндічем — що порушує законодавство про оборонні контракти.
3. Що саме зафіксовано на «плівках» щодо Штілермана? Якщо «Електроник» — це дійсно Штілерман, про що він говорив із фігурантами справи?
4. Чи є завищення цін? НАБУ не підтвердило і не спростувало існування конкретних підозр щодо ціноутворення Fire Point. Розслідування тривають.
5. Що означає «данська модель»? Fire Point пояснює отримання коштів через «данську модель» — коли європейське фінансування спрямовується через Міноборони. Але прозорість цих механізмів залишається під питанням.
VIII. КОНТЕКСТ: ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО
Fire Point — не просто бізнес. Це компанія, яка отримала від держави понад 20 млрд гривень у 2024–2025 роках на виробництво зброї в умовах повномасштабної війни. Ракета «Фламінго» (FP-5) із дальністю 3000 км і крейсерською швидкістю 850 км/год — один із небагатьох українських стратегічних ударних активів.
Питання про те, хто реально контролює цю компанію й чи пов’язані її власники з підсанкційними особами, — це не питання бізнес-конкуренції. Це питання національної безпеки.
Використання механізму DMCA для видалення журналістських розслідувань з пошукової видачі є тривожним прецедентом. Якщо ця практика стане нормою, будь-яка особа з достатніми ресурсами зможе «очищати» інтернет від незручної правди, не вдаючись до судових позовів, де довелося б публічно захищатися по суті.
IX. ПОЗИЦІЯ СТОРІН
Денис Штілерман і Fire Point наполягають, що Міндіч «не є і ніколи не був» власником або бенефіціаром компанії. Публікації ЗМІ названо «брехнею», «інформаційним терором» і можливою акцією конкурентів. Компанія вимагає від НАБУ розслідувати «розголошення матеріалів слідства».
НАБУ підтвердило факт перевірки Fire Point у рамках справ про закупівлі — але заперечило, що розслідується конкретно ракета «Фламінго».
«Українська правда» наполягає на автентичності опублікованих матеріалів і продовжує публікувати нові «плівки».
Тимчасова слідча комісія ВРУ (голова — нардеп Гончаренко) проводить відкриті слухання; Штілерман виступив як свідок у травні 2026 року.
X. ВИСНОВКИ
Справа Штілермана — Fire Point — Міндіч є мікрокосмом ширшої проблеми: непрозорих оборонних контрактів, що укладаються в умовах воєнного часу без належного парламентського та медійного контролю.
Три рівні, на яких вона розгортається, взаємопов’язані:
Перший — інституційний. Мільярдні державні контракти укладались із компанією, яка фактично не мала публічного обличчя, а її реальна структура власності залишалась непрозорою.
Другий — особистісний. Штілерман мав тісні особисті та фінансові зв’язки з колом осіб, що нині перебувають під підозрою НАБУ: його «банкір» — брат фігуранта справи, його «адміністратор» — заарештований підозрюваний, переговори з Міндічем тривали понад рік, а сам він характеризує підсанкційного бізнесмена як «найталановитішого менеджера».
Третій — інформаційний. Замість відповідей по суті запрацювала система «цифрової зачистки»: масові DMCA-скарги через офшорну adult-компанію, тиск на редакції, вимоги до НАБУ розслідувати журналістів.
Ключове питання залишається відкритим: що саме намагаються приховати — і від кого?
Матеріал підготовлено на основі публікацій: АНТИКОР (antikor.info), «Українська правда», Forbes Ukraine, Kyiv Independent, NV, Ліга.Бізнес, LB.ua, AIN.UA, «Гордон», The Page. Усі факти, наведені у тексті, підтверджені першоджерелами або публічними заявами самого Штілермана.
Редакція дотримується принципів презумпції невинуватості. Жоден із фігурантів матеріалу не засуджений судом. Розслідування тривають.