Національний банк України ухвалив рішення підвищити облікову ставку до 16% річних, що набуде чинності з 18 вересня. Це крок покликаний стримати інфляційні процеси та стимулювати збереження гривневих заощаджень.
17 вересня правління Національного банку України вдруге поспіль посилило монетарну політику, піднявши облікову ставку з 15,5% до 16% річних. Це рішення набирає чинності з 18 вересня. Метою таких дій є стримування інфляції, підтримка попиту на депозити в національній валюті та зниження тиску на міжбанківський валютний ринок, як повідомляє УНН.
Рішення НБУ щодо облікової ставки
Правління Національного банку підвищило облікову ставку на 0,5 процентного пункту, довівши її до 16% річних. Це вже друге поспіль підвищення: 30 липня регулятор збільшив ставку з 15% до 15,5%, фактично завершивши цикл пом’якшення монетарної політики, який розпочався на початку 2026 року.
У Нацбанку пояснюють це рішення стійким фундаментальним ціновим тиском, вторинними ефектами від шоків пропозиції та посиленням середньострокових інфляційних ризиків. У серпні споживча інфляція прискорилася до 8,1% у річному вимірі, що перевищило прогнози НБУ. Серед ключових факторів — значне подорожчання пального через загострення ситуації на Близькому Сході. Додатковий тиск створюють високі витрати бізнесу на енергоносії, логістику та оплату праці, а також наслідки російських атак на критичну інфраструктуру.
Причини підвищення ставки до 16% та її тривалість
Національний банк прагне запобігти перетворенню тимчасових цінових шоків на стійку інфляцію. Коли населення та бізнес очікують подальшого зростання цін та девальвації, вони схильні швидше витрачати гривню або переводити заощадження в іноземну валюту. Підвищення облікової ставки має протилежний ефект: робить гривневі депозити та державні облігації привабливішими, зменшуючи попит на валюту.
Важливо зазначити, що поточне підвищення не є різкою зміною курсу. Згідно з липневим макроекономічним прогнозом НБУ, передбачалося підвищення ставки до 16% у четвертому кварталі 2026 року та її збереження на цьому рівні до кінця першого кварталу 2027 року. Пом’якшення монетарної політики очікувалося з другого кварталу 2027 року, з поступовим зниженням ставки до 14% до кінця 2027 року. Водночас НБУ залишає за собою право коригувати політику залежно від наявних ризиків. У разі посилення інфляційного тиску або очікувань, регулятор може вдатися до подальшого посилення монетарної політики. Якщо ж безпекова ситуація погіршиться, спричинивши суттєве охолодження споживчого попиту та ринку праці, Нацбанк допускає пом’якшення монетарних умов.
Вплив рішення на кредити, депозити та інфляцію в Україні
Для вкладників це рішення є переважно позитивним. Після липневого підвищення ставки деякі банки вже почали збільшувати відсоткові ставки за гривневими депозитами. Додатковий крок НБУ підтримує тенденцію збереження привабливих ставок за вкладами. Висока дохідність гривневих ОВДП також залишатиметься одним з інструментів, що використовуються регулятором для утримання заощаджень у національній валюті.
Ефект для кредитування є складнішим. Згідно з класичною моделлю, вища облікова ставка означає дорожчий ресурс для банків, що призводить до подорожчання кредитів для населення та бізнесу. Однак в умовах війни цей зв’язок не завжди працює прямолінійно через державні кредитні програми, значну банківську ліквідність та регуляторні стимули. Сам НБУ оцінює, що підвищення ставки до 16% не матиме суттєвого стримувального впливу на кредитування, наголошуючи на продовженні тривалого періоду кредитної експансії.
Вплив цього рішення на інфляцію матиме відкладений ефект. Облікова ставка не здатна безпосередньо здешевити нафту, відновити енергетичні об’єкти чи усунути логістичні ризики, які суттєво впливають на рівень знецінення національної валюти. Її основне завдання — не допустити, щоб початковий стрибок витрат запустив ширше зростання цін через попит, курс гривні та інфляційні очікування. Саме тому НБУ робить ставку не лише на прямий вплив високих ставок, але й на підтримку курсової стійкості.
Подальші кроки Національного банку у монетарній політиці
Базовий сигнал від НБУ наразі доволі жорсткий: регулятор не обіцяє швидкого повернення до політики “дешевих грошей”. Липневий прогноз передбачав утримання ставки на рівні 16% щонайменше до кінця першого кварталу 2027 року. Водночас вересневе рішення демонструє готовність Національного банку реагувати на відхилення фактичної інфляції або ризиків від прогнозованих показників.
В поточних умовах висока облікова ставка допомагає захистити гривневі заощадження, стабілізувати валютний ринок і стримувати інфляційні очікування, але водночас не створює передумов для швидкого здешевлення ринкових кредитів. У найближчі місяці ключовими факторами для НБУ залишатимуться показники інфляції, ситуація в енергетичному секторі, динаміка цін на пальне, стан валютного ринку, обсяги міжнародного фінансування та інтенсивність бойових дій.
Отже, поточне підвищення облікової ставки до 16% є насамперед сигналом про збереження жорстких монетарних умов. Якщо інфляція почне стабільно сповільнюватися, можливість для зниження ставки може з’явитися у 2027 році. Однак, якщо цінові ризики посиляться, період “дорогої” гривні триватиме довше.
Порада від Українські факти: Національний банк підвищив облікову ставку до 16% для боротьби з інфляцією та підтримки гривневих заощаджень, що означає збереження жорсткіших монетарних умов найближчим часом.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: unn.ua