Бюро економічної безпеки підтвердило факт розслідування чотирьох кримінальних проваджень, пов’язаних з авіалізингом, але відмовилося пояснити, чому лізингові платежі прирівнюються до роялті, посилаючись на таємницю слідства.
Бюро економічної безпеки не надало журналістам УНН чітких пояснень щодо правових підстав зміни підходу до оподаткування лізингу повітряних суден як роялті. Замість роз’яснень правової позиції, у БЕБ посилаються на таємницю досудового розслідування. Водночас, представники Бюро підтвердили, що наразі розслідуються чотири кримінальні провадження, пов’язані з авіалізингом із нерезидентами України.
Як повідомлялося раніше, БЕБ розслідує справи щодо щонайменше п’яти авіаперевізників. Серед них — МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн експрес”. Причина розслідувань — нібито несплата додаткових 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу повітряних суден. Слідчі прирівнюють лізингові платежі до роялті, а літаки та вертольоти трактують як “обладнання”, а не транспортні засоби.
Кримінальні справи було розпочато після того, як у 2024 році попередньою командою Державної податкової служби було опубліковано статтю, що пропонувала оподатковувати лізингові операції з нерезидентами України як роялті. Документи, які, за словами представників авіаринку, схожі між собою та нібито написані “під копірку”, стали підставою для кримінальних справ проти авіаперевізників.
Опитані УНН юристи зазначають, що слідчі ігнорують чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування, ратифіковані Верховною Радою. На їхню думку, автоматичне донарахування 15% без урахування положень конкретної конвенції є щонайменше спірним.
Варто зазначити, що, за даними ДПС, авіакомпанії вже пройшли податкові перевірки. Лише за результатами однієї з них було виявлено порушення під час оподаткування лізингу, тоді як інші перевірки таких порушень не виявили.
БЕБ розслідує 4 кримінальні справи щодо авіалізингу
УНН звернулося до Бюро економічної безпеки із запитом щодо кримінальних проваджень, пов’язаних з оподаткуванням операцій із лізингу повітряного транспорту в нерезидентів України, відкритих проти українських авіакомпаній.
Редакцію цікавило, скільки всього кримінальних проваджень розслідує Бюро, пов’язаних з авіалізингом, скільки авіакомпаній у них фігурує та на яких підставах ці справи були відкриті.
Крім того, УНН запитувало, чи відомо слідчим БЕБ про те, що авіакомпанії, щодо яких здійснюється досудове розслідування, успішно пройшли податкові перевірки, і контролюючі органи не мали запитань щодо оподаткування лізингу повітряних суден.
Окремо редакцію цікавило, на підставі яких нормативних документів БЕБ дійшло висновку, що за авіалізинг українські перевізники повинні сплачувати роялті.
Проте, відповіді на поставлені запитання редакція так і не отримала. У БЕБ послалися на статтю 222 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з якою відомості досудового розслідування можуть бути розголошені лише з письмового дозволу слідчого або прокурора.
“Наразі надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 72025001220000026 від 22.05.2025, № 72025001220000001 від 08.01.2025, № 72024000220000003 від 06.02.2024 та № 72025001220000034 від 16.06.2025 не вбачається можливим”, – йдеться у відповіді БЕБ на запит УНН.
Таким чином, Бюро відмовилося розкривати будь-яку інформацію про кримінальні справи, хоча редакція не просила надавати відомості про фігурантів чи навіть назви авіакомпаній, щодо яких відкриті кримінальні справи.
За даними Єдиного реєстру судових рішень, у кримінальному провадженні №72025001220000034 фігурують авіакомпанії “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Авіакомпанія Константа”.
Кримінальна справа №72025001220000001, про яку згадує БЕБ, відкрита щодо авіакомпанії “Скайлайн експрес”, а провадження №72024000220000003 – щодо “Міжнародних авіаліній України” (МАУ).
Крім того, БЕБ розслідує кримінальну справу №72025001220000026 щодо авіакомпанії “Роза Вітрів”. Водночас про кримінальне провадження №42025110000000326 щодо авіакомпанії “УРГА” правоохоронці не повідомили, хоча, за даними редакції, воно також розслідується.
У БЕБ пояснили, що оприлюднення запитуваної журналістами інформації може призвести до передчасного розкриття предмета та напрямів розслідування, інформації про осіб та компанії, діяльність яких перевіряється, матеріалів сторони обвинувачення та запланованих процесуальних дій.
“Розголошення таких відомостей може негативно вплинути на повноту, об’єктивність та ефективність досудового розслідування”, – вважають у Бюро.
БЕБ не пояснило, чому авіалізинг вважається роялті
Водночас у БЕБ так і не змогли пояснити, якою саме нормою законодавства керується Бюро, розглядаючи лізингові платежі за користування повітряними суднами як роялті, та на чому ґрунтується відповідна правова позиція правоохоронного органу.
Це викликає запитання, зважаючи на те, що податкове законодавство в частині лізингу не змінювалося десятиліттями, а правоохоронні органи не мають права самостійно змінювати трактування законодавства.
Посилання на таємницю слідства може пояснити відмову розкривати конкретні докази, процесуальні дії чи інформацію про фігурантів проваджень. Однак воно не дає відповіді на ширше питання про правове трактування операцій, яке застосовує БЕБ і яке безпосередньо впливає на український авіаційний бізнес.
У БЕБ також не змогли навести прикладів успішної кваліфікації лізингових платежів за повітряні судна як “роялті” починаючи з 1991 року, що, очевидно, свідчить про їх відсутність.
Причина виникнення проблеми з авіалізингом
Це принципове питання для української авіагалузі, оскільки переважна більшість повітряних суден українських перевізників не перебуває у їхній власності, а експлуатується на умовах лізингу. За даними державного реєстру, які раніше аналізував УНН, 86% повітряних суден українських авіаперевізників перебувають в оренді.
Раніше Міністерство фінансів у відповіді на запит УНН зазначило, що оподаткування операцій із лізингу повітряних суден здійснюється відповідно до Податкового кодексу та міжнародних договорів України. У Мінфіні окремо нагадали про пункт 3.2 статті 3 Податкового кодексу: якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою, встановлені інші правила, ніж передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Міжнародні конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування не передбачають можливості оподаткування авіалізингу як роялті.
У міністерстві також заявили про готовність долучитися до розробки роз’яснень щодо оподаткування таких операцій.
Дискусія навколо оподаткування авіалізингу давно вийшла за межі суто податкової. Поки Мінфін працює над єдиним підходом, а авіаційний бізнес закликає державу усунути правову невизначеність, БЕБ продовжує розслідувати кримінальні провадження, але публічно не пояснює, на яких правових підставах трактує авіалізинг як роялті та вимагає від бізнесу сплати додаткових 15%.
Порада від Українські факти: Бюро економічної безпеки не надає чітких пояснень щодо оподаткування авіалізингу як роялті, посилаючись на таємницю слідства, що створює невизначеність для авіабізнесу.
Джерело: unn.ua