Абрикос — це теплолюбна кісточкова культура, яка потребує сонячного місця, захисту від вітру та помірного поливу. Правильно підібраний сорт та належний догляд дозволяють вирощувати його по всій Україні, отримуючи смачні та корисні плоди.
Плоди абрикоса вживають свіжими, сушать, заморожують та використовують для консервації. Аби дерево добре росло і плодоносило, важливо забезпечити йому відповідні умови: сонце, захист від холодного вітру, помірний полив та своєчасну обрізку. Неправильний догляд, як-от застій води, надлишок добрив чи загущена крона, може послабити рослину та спричинити хвороби.
Про те, як правильно садити абрикос та доглядати за ним, розповідає УНН.
Коли і де садити абрикоси
У регіонах із суворими зимами найкращий час для посадки абрикоса – весна, до того, як бруньки почнуть активно розпускатися. Це дасть саджанцю можливість добре вкоренитися за літо і підготуватися до морозів. У південних областях осіння посадка також є доцільною. Її проводять після опадання листя, але до настання стійких заморозків.
Для абрикосового дерева обирають сонячне місце, яке бажано розташоване на невеликому підвищенні або схилі. У низинах накопичується холодне повітря, що може призвести до пошкодження квітів весняними заморозками. Важливо, щоб ділянка була захищена від сильного вітру, але не перебувала в тіні будівель чи інших дерев. Між дорослими абрикосами слід залишати відстань близько 4-5 метрів.
Під час посадки кореневу шийку саджанця не можна заглиблювати. Після завершення робіт дерево рясно поливають, підв’язують до опори, а пристовбурне коло мульчують. Важливо, щоб мульча не торкалася стовбура, аби уникнути загнивання кори.
Який ґрунт підходить для абрикосів
Абрикос найкраще розвивається на пухких, родючих та добре дренованих ґрунтах. Ідеально підходять легкі суглинки та супіски з нейтральною або близькою до нейтральної кислотністю. На важких глинистих ділянках, де після дощів довго застоюється вода, коріння та коренева шийка дерева можуть страждати.
Перед посадкою ґрунт очищають від багаторічних бур’янів, розпушують і додають перепрілий компост. Свіжий гній у посадкову яму вносити не рекомендується, оскільки він може пошкодити молоде коріння. На ділянках із надмірним зволоженням дерево краще висаджувати на насипному пагорбі, заздалегідь подбавши про дренаж.
Як поливати абрикоси
Молоді абрикосові дерева протягом перших двох років потребують регулярного поливу, особливо в посушливі періоди. Поливати слід нечасто, але так, щоб вода добре промочувала ґрунт у кореневій зоні. Частий поверхневий полив сприяє росту коріння ближче до поверхні, де воно швидко пересихає.
Дорослі абрикоси можуть краще переносити короткочасну нестачу вологи, проте потребують поливу під час росту пагонів, формування зав’язі та наливання плодів. Після збору врожаю полив слід скоротити. Надлишок вологи наприкінці літа може стимулювати ріст нових пагонів, які не встигнуть визріти до морозів і загинуть.
Досвідчені садівники рекомендують орієнтуватися на стан ґрунту при поливі. Якщо на глибині 10-15 сантиметрів земля ще залишається вологою, полив можна відкласти. У сонячну та посушливу осінь проводять вологозарядний полив, після чого землю мульчують.
Чим підживлювати абрикоси
У перші роки після посадки абрикосовому дереву зазвичай вистачає поживних речовин, що містяться в ґрунті. Надалі підживлення слід добирати, враховуючи вік дерева, інтенсивність його росту та врожайність. Надлишок добрив, особливо азотних, може стимулювати ріст зеленої маси, але погіршувати плодоношення та зимостійкість.
Навесні абрикосу потрібен азот для стимулювання росту листя та пагонів. Після цвітіння можна використовувати комплексні добрива для плодових культур. У другій половині літа азотні підживлення припиняють. За необхідності вносять калійні та фосфорні добрива, які сприяють визріванню деревини.
Раз на кілька років у пристовбурне коло додають перепрілий компост або перегній. Добрива розподіляють ближче до проекції крони, де зосереджена значна частина активних коренів.
Обрізка та формування крони абрикосів
Обрізка є необхідною для формування міцної крони абрикоса. У молодого дерева залишають кілька скелетних гілок, які рівномірно розташовані навколо стовбура. Пагони, що ростуть всередину крони, перехрещуються, труться один об одного або утворюють надто гострий кут, видаляють.
У дорослих дерев обрізають сухі, поламані та хворі гілки, кореневу поросль та сильні вертикальні пагони. Крону проріджують поступово. Якщо за один сезон видалити занадто багато деревини, абрикос може утворити велику кількість нових пагонів і довше відновлюватиметься.
Основну обрізку проводять у суху погоду. Молоді дерева зазвичай формують навесні, після початку вегетації, а дорослі можна обрізати влітку, після збору врожаю. Обрізування в холодну та вологу погоду збільшує ризик зараження через свіжі рани. Важливо, щоб інструменти для обрізки були гострими та чистими.
Хвороби і шкідники абрикосів
Найчастішими хворобами абрикоса є моніліоз, клястероспоріоз, плодова гниль, бактеріальний рак та ураження кори. Ознаками захворювання можуть бути раптове всихання квіток і пагонів, плями або отвори на листі, камедетеча, тріщини на корі та загнивання плодів.
Основою захисту дерева від більшості захворювань та шкідників є добре організована профілактика. Це включає підтримання провітрюваної крони, прибирання опалого листя та уражених плодів, а також вирізання хворих пагонів до здорової деревини. Дерево слід регулярно оглядати, особливо після цвітіння, граду та тривалих дощів.
Серед шкідників абрикосу небезпеку становлять попелиця, плодожерки, листовійки, щитівки та кліщі. Садівникам радять обирати препарати для обробки лише після визначення конкретного шкідника або хвороби. Застосовувати їх потрібно згідно з інструкцією, дотримуючись термінів очікування до збору плодів. Профілактичне обприскування випадковою сумішшю засобів може зашкодити дереву та корисним комахам.
Як підготувати абрикоси до зими
Наприкінці літа слід припинити азотні підживлення та уникати надмірного поливу, який стимулює новий ріст. Після листопаду необхідно прибрати з-під дерева опале листя, сухі гілки та пошкоджені плоди. У посушливу осінь проводять вологозарядний полив, а пристовбурне коло мульчують компостом, корою або іншою органікою.
Молоді дерева особливо вразливі до морозів, сонячних опіків та гризунів. Їхні штамби можна захистити світлим садовим покриттям або повітропроникним матеріалом, а нижню частину стовбура – спеціальною сіткою. Щільно обмотувати дерево поліетиленом не варто, оскільки під ним накопичується волога, що може призвести до загнивання кори.
Взимку з гілок слід обережно струшувати важкий мокрий сніг і стежити, щоб біля стовбура не утворювалася щільна крижана кірка. Системний догляд протягом року допомагає абрикосу краще пережити морози, зберегти здорову крону та сформувати врожай наступного сезону.
Нагадаємо
Раніше ми писали про те, що потрібно знати кожному власнику садової ділянки.
Порада від Українські факти: Правильна посадка, регулярний, але помірний полив, своєчасне підживлення та обрізка є ключовими елементами для успішного вирощування абрикоса та отримання багатого врожаю.
Оригінал статті: unn.ua