В Україні зберігається право на безоплатне отримання землі, але під час воєнного стану діє заборона на більшість нових передач. Винятки стосуються власників будівель на ділянках та зруйнованої нерухомості через агресію РФ.
Право безоплатно отримати земельну ділянку з державної або комунальної власності формально зберігається за кожним громадянином України. Земельний кодекс України визначає, хто та в яких межах може претендувати на ділянку. Однак на час воєнного стану діє спеціальна заборона на більшість нових безоплатних передач землі у приватну власність. Тому перед початком процедури слід перевірити кілька важливих нюансів, серед яких наявність вільної ділянки та можливість законно оформити її у приватну власність саме зараз.
Як це зробити, з’ясувало видання УНН.
Хто може отримати землю від держави у 2026 році
Право на безоплатну передачу земельної ділянки у власність мають виключно громадяни України. Іноземці, особи без громадянства та юридичні особи не мають загального права безоплатно приватизувати землю згідно з нормами, встановленими для громадян.
Йдеться про землю державної або комунальної власності. Після земельної децентралізації значна частина таких ділянок перебуває у розпорядженні територіальних громад. Тому звертатися слід до відповідного органу: місцевої ради, територіального органу Держгеокадастру або місцевої державної адміністрації у випадках, визначених законом.
Безоплатно отримати ділянку можна лише один раз за кожним видом цільового призначення. Якщо громадянин уже використав своє право на землю для ведення особистого селянського господарства, вдруге отримати ділянку саме для цієї мети він не може. Інше цільове призначення — це окреме право, якщо воно раніше не було використане.
Окремі випадки становлять оформлення землі, якою людина вже фактично користується, зокрема під житловим будинком, господарськими будівлями чи спорудами, що перебувають у її власності.
Які земельні ділянки можна отримати безкоштовно
Земельний кодекс визначає граничні розміри ділянок, які можуть передаватися громадянам безоплатно:
- для ведення особистого селянського господарства — не більше 2 гектарів;
- для садівництва — не більше 0,12 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 гектара;
- для будівництва індивідуального гаража — не більше 0,01 гектара.
Для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд розмір ділянки залежить від типу населеного пункту: у селах він становить не більше 0,25 гектара, у селищах — не більше 0,15 гектара, у містах — не більше 0,10 гектара.
Для ведення фермерського господарства площа земельної ділянки визначається розміром земельної частки, тобто паю, встановленого для членів сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради. Якщо таких підприємств немає, для розрахунку береться середній розмір паю по району.
Водночас варто пам’ятати, що не кожну ділянку наразі можна приватизувати.
Не передаються у приватну власність землі загального користування населених пунктів, землі під об’єктами транспорту, землі оборони, окремі землі природно-заповідного, історико-культурного, лісогосподарського та водного фондів, а також ділянки, які використовуються для діяльності органів влади або перебувають у постійному користуванні державних чи комунальних закладів освіти.
Як подати заявку на отримання земельної ділянки в Україні
Заяву слід подавати до органу, який має повноваження передати відповідну ділянку у власність. У ній зазначають цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовний розмір. До заяви додають графічні матеріали із бажаним місцем розташування. Якщо йдеться про вилучення землі, яка перебуває у користуванні іншої особи, потрібне погодження землекористувача.
Для землі під фермерське господарство необхідно додати документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або аграрну освіту. Вимагати інші документи, не передбачені Земельним кодексом, орган влади не має права.
Орган влади має розглянути заяву протягом місяця і надати дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення ділянки або вмотивовану відмову. Законною підставою для відмови на цьому етапі є невідповідність місця розташування вимогам законів, містобудівній документації, схемам землеустрою та затвердженим проєктам землеустрою.
Після отримання дозволу громадянин замовляє проєкт землеустрою у сертифікованого виконавця землевпорядних робіт. Далі проєкт подають на затвердження, ділянку реєструють у Державному земельному кадастрі, їй присвоюють кадастровий номер, а право власності реєструють у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Чи можна отримати землю під час воєнного стану
Станом на липень 2026 року в Україні діє воєнний стан. На цей період Земельний кодекс встановлює спеціальну заборону: безоплатна передача земель державної та комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою для такої передачі та розроблення відповідної документації заборонені.
Нові заявки на землю для особистого селянського господарства, садівництва, дачного будівництва чи гаража фактично заблоковані, якщо випадок не підпадає під винятки.
Однак заборона не поширюється на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на них будівель або споруд. Також виняток стосується власників нерухомості, знищеної через обставини, спричинені збройною агресією РФ проти України, якщо право власності на таке майно припинено у Державному реєстрі речових прав через його знищення. Ще один виняток — передача громадянам України земельних ділянок, які були надані їм у користування до набрання чинності Земельним кодексом України.
Етапи оформлення земельної ділянки у власність
Перший етап — перевірити правовий статус ділянки: форму власності, цільове призначення, наявність кадастрового номера, обмеження у використанні, чинні права інших осіб та можливість передачі у приватну власність.
Другий етап — визначити орган, до якого слід подавати заяву. Якщо земля комунальна, зазвичай це місцева рада. Якщо державна сільськогосподарського призначення — органи у сфері земельних ресурсів. Для інших державних земель повноваження можуть мати районні чи обласні державні адміністрації, а у Києві — міська державна адміністрація.
Третій етап — підготувати заяву та додатки: графічні матеріали, за потреби згоду землекористувача, документи про аграрний досвід або освіту для фермерського господарства, а також документи на нерухомість, якщо оформлюється земля під будівлею.
Четвертий етап — отримати дозвіл або вмотивовану відмову. Якщо дозвіл надано, замовляється проєкт землеустрою. Якщо ділянка вже перебуває у користуванні громадянина і треба встановити або відновити її межі, може знадобитися технічна документація із землеустрою.
П’ятий етап — реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Ділянка вважається сформованою після присвоєння кадастрового номера. Без нього право власності нормально оформити не вдасться.
Шостий етап — затвердження документації та рішення про передачу ділянки у власність. Після цього потрібно зареєструвати право власності у Державному реєстрі речових прав. Саме з моменту державної реєстрації виникає право власності на земельну ділянку.
Чому та кому можуть відмовити в наданні земельної ділянки
Найпоширеніша причина — невідповідність місця розташування ділянки вимогам законодавства або містобудівній документації. Наприклад, заявник просить землю там, де передбачена дорога, парк, об’єкт інфраструктури, природоохоронна зона або інше використання, несумісне з приватизацією.
Друга причина — ділянка належить до земель, які не можуть передаватися у приватну власність: землі оборони, частина земель водного чи лісового фонду, землі загального користування, території під об’єктами транспорту або ділянки, закріплені за державними чи комунальними установами.
Третя причина — громадянин уже використав право безоплатної приватизації за відповідним цільовим призначенням. Закон дозволяє отримати землю безоплатно один раз по кожному виду використання, а не безлімітно.
Четверта причина — земля перебуває у власності або користуванні іншої особи, а її право не припинене у встановленому порядку. Передати таку ділянку іншому громадянину без припинення попереднього права не можна.
П’ята причина — обмеження воєнного стану. Якщо випадок не належить до винятків, орган влади не може надати дозвіл на розроблення документації та безоплатно передати землю у приватну власність.
У разі відмови або у випадку, коли заяву не розглянули, громадянин може звернутися до суду. Але варто розуміти, що судовий спір не скасовує загальної заборони, встановленої на час воєнного стану.
Нагадаємо
Раніше УНН писав про те, коли під час продажу квартири, авто чи землі діє нульовий податок, а коли доведеться віддати до 23%.
Порада від Українські факти: Хоча право на безоплатне отримання землі в Україні зберігається, під час воєнного стану діє заборона на більшість нових передач, за винятком певних категорій громадян, таких як власники нерухомості на ділянці або власники знищеного майна.
Дізнатися більше на: unn.ua