Бюро економічної безпеки (БЕБ) трактує лізингові платежі за літаки як роялті, ігноруючи міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Така практика створює значні ризики для інвесторів та підриває репутацію України на міжнародній арені.
Росія роками демонструє відверту зневагу до міжнародного права, ігноруючи договори, судові рішення та власні зобов’язання. Натомість Україна будує свою зовнішню політику, євроінтеграцію та співпрацю з партнерами на засадах непорушного дотримання міжнародних норм і європейських цінностей. Саме тому будь-які спроби окремих українських держорганів самостійно переосмислювати або спотворювати зміст міжнародних договорів є не лише юридичною проблемою, а й завдають удару по іміджу держави, зазначає УНН.
Дотримання міжнародного права – ключова перевага України
З початку повномасштабного вторгнення Україна послідовно наголошує, що її боротьба з росією – це не лише захист територій, але й відстоювання міжнародного правопорядку. Саме на положеннях Статуту ООН, міжнародних конвенцій та принципах верховенства права Україна формує свої позови у міжнародних судах, обґрунтовує необхідність санкцій, конфіскації російських активів та притягнення винних у воєнних злочинах до відповідальності.
Завдяки такому підходу Київ користується безпрецедентною підтримкою іноземних партнерів, які бачать в Україні державу, що неухильно дотримується міжнародного права навіть в умовах агресивної війни.
Тому вкрай важливо, щоб усі українські державні органи діяли відповідно до цих принципів і всередині країни.
Небезпечний прецедент для інвесторів
Проте останнім часом дедалі більше занепокоєння викликає практика окремих державних органів, які намагаються самостійно тлумачити положення міжнародних конвенцій, ігноруючи усталені норми права.
Яскравим прикладом стала позиція Бюро економічної безпеки щодо застосування міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування в контексті лізингу повітряних суден. БЕБ почало кваліфікувати платежі українських авіакомпаній нерезидентам за операційний лізинг літаків та гелікоптерів як роялті. Це суперечить духу міжнародних конвенцій, Модельній конвенції ОЕСР, багаторічній міжнародній судовій практиці та підходам українських судів.
Правоохоронний орган, спільно з Державною податковою службою під керівництвом Тетяни Кірієнко, з 2024 року застосовує власне, нове трактування лізингу, не вносячи жодних змін до законодавства чи самих конвенцій.
ДПС висунула пропозицію оподатковувати лізинг повітряних суден як роялті. На їхню думку, замість плати за оренду транспорту, мають сплачуватися податки за використання інтелектуальної власності. Така позиція призвела до відкриття низки кримінальних справ БЕБ проти представників авіабізнесу. Правоохоронці вважають, що українські авіаперевізники, які використовують лізингові повітряні судна, мали б сплатити 15% роялті до українського бюджету, а не податок з оренди в країні резиденції лізингодавця з урахуванням міжнародних конвенцій для уникнення подвійного оподаткування. Від такого тиску БЕБ вже постраждали щонайменше п’ять авіакомпаній: МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”.
В Українській авіатранспортній асоціації наголошують, що такий підхід правоохоронців до трактування лізингових операцій суттєво б’є по конкурентоспроможності українських авіаперевізників на світовому ринку. Вони ризикують втратити міжнародні контракти, які зараз є їхнім основним джерелом виживання через закрите небо над Україною.
Конвенції не можна “переписувати” відомчими рішеннями
Міжнародні договори укладаються між державами та мають однакове розуміння для всіх їхніх сторін. Ратифікуючи конвенції про уникнення подвійного оподаткування, Україна зобов’язалася застосовувати їх відповідно до загальновизнаних міжнародних принципів та підходів, сформованих на основі Модельної конвенції ОЕСР.
Важливо зазначити, що за десятки років суть конвенцій не змінювалася, так само як і не вносилися зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування лізингу повітряних суден протягом останніх 30 років.
“Принципово важливо, що з 1992 року ОЕСР свідомо вилучила зі складу роялті платежі за використання промислового, комерційного або наукового обладнання. Лізингові платежі за техніку, транспорт, обладнання – це підприємницький прибуток за Статтею 7, або оренда транспорту в межах міжнародних перевезень за Статтею 8, а не роялті”, – пояснює керуюча партнерка LAW GUIDE, експертка з міжнародного податкового планування, M&A, структурування бізнесу та захисту активів Олена Кузнечікова.
Юристи нагадують, що в Україні міжнародні конвенції мають вищу юридичну силу, ніж національне законодавство.
“Відповідно до Конституції України та процесуальних кодексів, ті зміни, які були внесені у 2018 році, у разі, якщо є відповідний закон, який регулює ті чи інші відносини, і є міжнародні акти, ратифіковані Україною, то вони мають вищу силу, ніж внутрішнє законодавство України”, – пояснив в коментарі УНН адвокат, партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.
Якщо одна зі сторін починає застосовувати міжнародні документи у спосіб, що суперечить загальновизнаному тлумаченню, це ставить під сумнів передбачуваність правового режиму в країні. Для бізнесу це означає, що правила гри можуть змінитися не через рішення парламенту чи результати міжнародних переговорів, а через позицію окремого державного органу.
Особливо чутливо до таких змін ставляться міжнародні інвестори. Вони оцінюють не лише податкові ставки, судову систему чи економічну ситуацію, а й стабільність застосування міжнародних угод. Якщо держава починає відходити від загальновизнаних міжнародних правил, інвестиційні ризики автоматично зростають, що відлякує іноземний бізнес.
Особливо небезпечним є те, що згадана проблема може вийти далеко за межі авіаційної галузі. Якщо буде створено прецедент, за якого будь-який державний, а тим більше правоохоронний орган, може по-своєму інтерпретувати міжнародний договір, аналогічна практика потенційно може поширитися й на інші сфери – від інвестиційних угод до міжнародної торгівлі.
Для України, яка прагне членства в Європейському Союзі та розраховує на масштабні післявоєнні інвестиції, передбачуваність правозастосування є одним із ключових критеріїв довіри.
Важливо не втратити свою головну перевагу
Сьогодні Україна має значний міжнародний авторитет як держава, що відстоює верховенство права і вимагає від світу дотримання міжнародних норм стосовно російської агресії.
Саме тому всередині країни державні органи також мають діяти відповідно до цих принципів. Будь-які спроби самостійно змінювати зміст міжнародних договорів або застосовувати їх всупереч усталеній міжнародній практиці можуть підірвати правову визначеність, погіршити інвестиційний клімат та створити небажані репутаційні ризики.
У боротьбі з росією Україна неодноразово демонструвала, що її сила полягає не лише в армії, а й у повазі до міжнародного права. Саме ця відмінність є однією з ключових переваг держави, яку особливо важливо зберегти.
Порада від Українські факти: Довільне трактування міжнародних конвенцій українськими держорганами, як-от БЕБ щодо лізингу літаків, ставить під загрозу інвестиційний клімат та міжнародний імідж України.
Подробиці можна знайти на сайті: unn.ua