Законодавство України пропонує закріпити право працівників на “інформаційний спокій” поза робочим часом.
Це означає, що співробітники зможуть не відповідати на робочі дзвінки, повідомлення у месенджерах чи електронні листи після завершення робочого дня, у вихідні або під час відпустки. За відсутність відповіді не можна буде звільнити, позбавити премії чи застосувати інші стягнення.
Право на “цифровий детокс”
Голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, Галина Третьякова, повідомила, що проєкт нового Трудового кодексу України міститиме норму, яка забороняє роботодавцям звертатися до працівників у неробочий час. Це стосуватиметься як телефонних дзвінків, так і повідомлень електронною поштою чи в месенджерах.
Вона зазначила, що роботодавець не повинен турбувати співробітника поза його робочим графіком. Подальші домовленості щодо оплати праці та умов роботи залишатимуться в силі, але право на приватний час буде захищене.
Також в новому Трудовому кодексі обговорюється питання понаднормової роботи та її тривалості протягом року, аби дотримуватися санітарних норм.
Деталі законопроєкту
Ідея “інформаційного спокою” вже присутня в проєкті нового Цивільного кодексу, де вона викладена у статті 337. Цей документ був зареєстрований у Верховній Раді 9 квітня 2026 року і пройшов перше читання 28 квітня. Станом на 4 серпня 2026 року триває підготовка до другого читання.
Окремий урядовий проєкт Трудового кодексу (№14386) був зареєстрований 15 січня 2026 року, проте 16 липня того ж року його відкликали. Тому заява Галини Третьякової, ймовірно, стосується оновленої версії законопроєкту.
Суть права на інформаційний спокій
Відповідно до запропонованих норм, працівник має право припинити будь-яку робочу комунікацію із роботодавцем або замовником поза робочим часом. Це означає, що він може не відповідати на робочі звернення у вільний від роботи час, включаючи вихідні та відпустку.
Відмова від спілкування у такий період не буде розглядатися як порушення трудового договору, дисципліни чи невиконання обов’язків.
Захист від покарання
Законопроєкт чітко встановлює, що небажання відповідати на робочі звернення у неробочий час не може бути підставою для будь-яких санкцій проти працівника.
Зокрема, роботодавець не зможе звільнити, позбавити премії, зменшити заробітну плату, погіршити умови праці чи застосувати інші негативні заходи лише через те, що працівник не відповів на повідомлення чи дзвінок після завершення робочого дня.
Це право поширюватиметься не тільки на штатних працівників, але й на тих, хто виконує роботи чи надає послуги за цивільно-правовими договорами.
Чи може роботодавець телефонувати після роботи?
Прямої заборони телефонувати чи писати працівникові після робочого часу законопроєкт не містить, як і автоматичних штрафів для роботодавця за такі дії.
Проте, порушення прав працівника може статися, якщо роботодавець застосує санкції за відсутність відповіді, вимагатиме постійного перебування на зв’язку без відповідних умов у договорі, або вдасться до інших форм тиску.
Винятки з правила
Право на інформаційний спокій не є абсолютним. Законопроєкт передбачає ситуації, коли працівник може бути зобов’язаний залишатися на зв’язку.
Це може статися, якщо такий обов’язок чітко прописаний у трудовому чи цивільно-правовому договорі. Йдеться про чергування, роботу за викликом, аварійні служби, медиків, працівників критичної інфраструктури та інші професії, де оперативне зв’язку є частиною професійних обов’язків.
Обмеження цього права також можливе у випадках загрози національній безпеці, громадському порядку, життю чи здоров’ю людей.
Крім того, додаткові підстави для обмежень можуть встановлюватися іншими законами та нормативними актами, зокрема, під час надзвичайних ситуацій, для запобігання небезпечним наслідкам.
Поточна ситуація
Українське законодавство вже гарантує право на “період відключення” для працівників, які працюють дистанційно. У договорі про дистанційну роботу можуть бути визначені часові рамки, протягом яких працівник має право не підтримувати зв’язок з роботодавцем, і відсутність відповіді у цей період не вважається порушенням.
Для інших працівників діють загальні норми Кодексу законів про працю щодо робочого часу та права на відпочинок. Можливість залишатися на зв’язку поза робочим часом може залежати від умов трудового договору, посадових обов’язків та специфіки роботи підприємства.
Під час дії воєнного стану можуть застосовуватися спеціальні правила, які передбачають збільшену тривалість робочого часу або особливий режим роботи для певних категорій працівників.
Дискусії навколо нової норми
Ініціатива щодо “права на відключення” відповідає європейській практиці захисту працівників від професійного вигорання, спричиненого постійною робочою комунікацією. Подібні норми вже діють у багатьох європейських країнах, забезпечуючи чітке розмежування між робочим та особистим життям.
Однак, деякі експерти висловлюють занепокоєння, що закріплення цього права у Цивільному кодексі як загального особистого немайнового права може бути використане посадовцями, бізнесом чи публічними особами для уникнення комунікації з журналістами або обмеження суспільно важливої інформації.
Нагадування
Профспілки загалом підтримують оновлення Трудового кодексу, але виступають проти будь-яких обмежень прав працівників.
Порада від Українські факти: Законодавча ініціатива про право на “інформаційний спокій” покликана захистити баланс між роботою та особистим життям працівників, проте важливо забезпечити, щоб це право не стало інструментом для уникнення відповідальності чи обмежувальної комунікації.
За матеріалами: unn.ua