Україна змінила стратегію далекобійних ударів. Ураження нафтопереробних заводів, що спровокували паливну кризу, стали лише першим етапом руйнування економіки, яка підтримує армію.
Сортувальний центр Wildberries у рязані після ураження українськими БпЛА
Україна скоригувала підхід до далекобійних ударів по території росії. Якщо раніше головним пріоритетом було знищення нафтопереробних заводів та паливної інфраструктури, то тепер українська стратегія дедалі більше спрямована на системне руйнування всієї економіки, яка живить російську військову машину. Йдеться не лише про енергетику, але й про логістику, фінансовий сектор та підприємства, що забезпечують функціонування військово-промислового комплексу, інформує УНН.
Паливна криза в РФ як наслідок ударів по НПЗ
З початку року українські захисники уразили понад 15 російських нафтопереробних заводів, деякі з них зазнали повторних атак і були змушені зупинити свою діяльність. Ураження також були завдані по НПЗ, розташованих на відстані понад 2000 км. Україна продовжує завдавати ударів по об’єктах російської нафтопереробки, що вже призвело до значного зростання цін на пальне в РФ та його дефіциту.
За даними розвідки, з 1 по 10 липня середня ціна бензину АІ-92 на російських автозаправних станціях зросла до 64,5 рубля за літр, що на 20% більше порівняно з минулим роком.
“У липні випуск бензину в росії скоротився приблизно до 71,5 тисячі тонн на добу, тоді як середній літній попит становить близько 110 тисяч тонн. Фактично задовольняється лише 65% потреби. Розрахунковий дефіцит сягає близько 38,5 тисячі тонн на добу, або 35% від загального внутрішнього споживання. Все вказує на те, що кремль готується не до подолання кризи, а до її тривалого існування”, – зазначається у повідомленні.
Крім російських НПЗ, ударам також піддалися танкери в Каспійському та Чорному морях.
Еволюція української стратегії ударів
Як повідомляє Financial Times, Україна переорієнтувала свої зусилля з масованих атак на російські НПЗ на високоточні удари по критично важливих компонентах, які найскладніше відновити. Українські військові, оператори безпілотників та фахівці з енергетики розповіли виданню, що метою стало не просто спричинити пожежу чи пошкодити резервуари з пальним, а вивести підприємства з ладу на максимально тривалий термін.
Один із представників українського підрозділу глибоких ударів зазначив, що стратегія є “ретельно таргетованою і скоординованою”, і вони втілюють концепцію системної війни.
Перед кожною операцією підрозділи отримують консультації від інженерів та енергетичних експертів, які визначають найуразливіші елементи виробництва.
“Інженери та експерти вказують підрозділам дронів, куди бити: “ось по цих трубопроводах, або по цій трубі, вдарити тут – у цьому просторі, або по цій частині з’єднання обладнання, або по цьому блоці”, – цитує одного з операторів видання.
Виконуючий обов’язки міністра оборони Євгеній Хмара повідомив, що разом із головнокомандувачем Михайлом Загороднім працює над планами щодо перенесення війни на територію агресора.
“Ціль незмінна – технологічна перевага нашої армії над російським ворогом та максимальне збереження життя людей завдяки технологічним змінам. Ми маємо масштабувати те, в чому вже ефективні: deep strike та middle strike, НРК та інші рішення, які зберігають життя воїнів та ефективніше знищують противника”, – повідомив він.
Колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк пояснив, що Україна більше не розглядає окремі заводи як самостійні цілі.
“Ми мислимо про росію як про систему. Розуміння цієї системи дозволяє виявити критичні частини, де ефект є набагато суттєвішим”, – сказав він у коментарі FT.
Саме тому українські планувальники аналізують взаємозалежність між НПЗ, підстанціями, транспортною інфраструктурою та експортними маршрутами, а після ударів повторно атакують ті самі об’єкти ще до завершення їхнього ремонту.
Наступна ціль – фінансова система росії
За словами Дениса Штілермана, головного конструктора та співвласника української компанії Fire Point, яка виробляє далекобійні дрони FP-1, здатні вражати цілі на відстані понад 3000 км, та ракети Flamingo, Україна вже досягла відчутного результату ударами по нафтовій інфраструктурі.
“Мені здається, зараз це комплекс заходів, який має бути. Ми зараз дуже сильно натиснули. Зараз, коли бак бензину в москві коштує в 3,5 раза дорожче, ніж він коштував, коли люди змушені в москві стояти в кількох чергах для того, щоб заправити свою машину, це вже певний ефект”, – зазначив він в інтерв’ю Дмитру Гордону.
Водночас він переконаний, що цього недостатньо. Якщо першою ланкою української стратегії став паливно-енергетичний комплекс, то наступним етапом, на думку Штілермана, має стати фінансова система росії.
“Зараз нам потрібно добити Wildberries та Ozon, це обов’язково. Це спричинить крах банківської системи – це одні з основних позичальників”, – пояснив він.
За словами Штілермана, Wildberries є одним із найбільших корпоративних позичальників у росії, а російський державний банк ВТБ зробив ставку саме на розвиток цього маркетплейсу.
“У ВТБ і так були справи не дуже, а зараз трильйони рублів кредитів виявляться безповоротно втраченими. І це може зруйнувати другий найбільший банк у росії. І це потрібно продовжувати”, – переконаний головний конструктор Fire Point.
Його слова підтверджуються і фінансовими показниками самого ВТБ. Банк уже повідомив про погіршення результатів: чистий прибуток за перше півріччя виявився майже на 20% нижчим за прогнозований, а очікування на другу половину року також були переглянуті у бік суттєвого зниження. Крім того, банк вже почав обмежувати вкладникам доступ до грошей.
Логістика також стала ціллю
Окрім фінансової складової, українські удари дедалі активніше спрямовуються на руйнування логістичних ланцюгів.
За словами Дениса Штілермана, маркетплейси відіграють важливу роль не лише для цивільної економіки, а й для забезпечення військового виробництва.
“Не є таємницею, що велика кількість дронів виробляється росією на тимчасово окупованих територіях. Було дуже важливо припинити ці канали постачання. Це все порушення логістики. Це дуже слушні ідеї. І потрібно продовжувати тримати дефіцит бензину, нарощувати його весь час, і продовжувати тиснути на всі слабкі сторони, які ми бачимо”, – переконаний він.
Схожу логіку описує і командувач Сил безпілотних систем Роберт “Мадяр” Бровді, пише FT. За його словами, атаки на НПЗ є частиною ширшої кампанії з руйнування мереж, що підтримують воєнні зусилля Росії — від нафтового експорту, який фінансує армію, до логістичних маршрутів постачання військ на фронті.
“Мета зрозуміла: 1) знищити джерела, що фінансують війну путіна (нафтова торгівля), і 2) (знищити) військово-промисловий комплекс, що постачає окупаційну армію зброєю”, – зазначив він.
За словами “Мадяра”, після систематичного знищення російських засобів ППО, радіолокаційних станцій та комплексів радіоелектронної боротьби подальше планування ударів стає “питанням чистої математики”, коли враховуються обсяги виробництва, внутрішнього споживання, експорту та логістики.
Наслідки в десятки разів дорожчі, ніж удари
За словами в. о. міністра оборони Євгена Хмари, головним критерієм ефективності українських далекобійних операцій є не кількість уражених об’єктів, а співвідношення вартості удару до економічних втрат, яких він завдає росії.
“Українські далекобійні удари по російській нафтовій інфраструктурі та інноваційні дронні кампанії спрямовані на те, щоб завдати росії втрат, які значно перевищують витрати України на їх реалізацію”, – пояснив він в інтервʼю Loomered.
За словами Хмари, Україна прагне досягти співвідношення, коли вартість проведення операції становитиме лише близько 2% від економічних збитків, яких вона завдає ворогу.
В.о. міністра зазначив, що саме за таким принципом планувалася і операція “Павутина” – масштабна атака безпілотників на російську стратегічну авіацію, яку здійснив підрозділ, яким він раніше командував. Тоді завдяки атаці далекобійними дронами вдалося знищити або пошкодити 41 літак окупантів.
Україна дедалі більше переходить від війни на виснаження до війни економічних коефіцієнтів, коли кожен удар має змушувати росію витрачати у десятки разів більше на ліквідацію наслідків, ремонт та підтримку функціонування власної військової економіки.
Війна переходить в економічну площину
Описаний підхід свідчить про те, що Україна поступово переходить до нової моделі ведення війни. Її метою стає не стільки фізичне знищення окремих військових чи промислових об’єктів, скільки руйнування економіки, яка дозволяє росії продовжувати агресію.
Точкові удари по критичних вузлах енергетичної інфраструктури, повторне ураження відремонтованих об’єктів, створення дефіциту пального, руйнування логістики та потенційний тиск на найбільші маркетплейси й банківський сектор є елементами єдиної стратегії. Її логіка проста: кожна українська операція має коштувати значно дешевше, ніж наслідки, які вона створює для економіки та ВПК росії, а також можливостей кремля фінансувати війну.
Порада від Українські факти: Україна ефективно трансформує свою стратегію ударів, переходячи від тактичних цілей до системного ослаблення російської економіки, що є ключовим для зменшення її військового потенціалу.
За даними порталу: unn.ua