У Києві відбувся круглий стіл «Україна-ЄС: кращі практики регулювання земельних відносин», присвячений гармонізації українського земельного законодавства з нормами ЄС. В обговоренні кращих практик регулювання земельних відносин взяли участь урядовці, парламентарі, очільники органів державної влади та представники аграрних асоціацій.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на пресреліз USAID.
Під час круглого столу експерти проекту представили результати аналізу земельного права ЄС, зокрема обмежень, які є у цій сфері, а також надали перелік питань, які потребують вирішення для гармонізації земельного законодавства України та ЄС.
Регулювання земельних відносин в ЄС
Виконавча партнерка Aequo Юлія Кирпа зазначила, що обіг земель підпадає під принцип вільного руху капіталу в ЄС, а тому учасники ринку не можуть піддаватися будь-яким обмеженням на рух капіталу між державами-членами.
Інституцією, що забезпечує нагляд за дотриманням принципу вільного руху капіталу при впровадженні внутрішніх національних правил регулювання обігу земель державами-членами ЄС, є CJEU (Суд справедливості ЄС). Так, наприклад, CJEU підтверджує можливість регулювання цін на землі с/г призначення державою, якщо такі заходи базуються на точних критеріях, допомагають запобігти надмірній спекуляції земельними активами та не можуть бути замінені будь-якими іншими заходами. Водночас певні регулювання, які встановлювались країнами-членами ЄС, розглядаються CJEU як обмеження вільного руху капіталу, а тому є неприпустимими.
Важливим питанням, яке регулюють уряди країн-членів ЄС, є консолідація земель – комплекс заходів з економічно обґрунтованого об’єднання земельних ділянок в земельні масиви.
«В більшості розглянутих європейських держав передбачена добровільна консолідація за ініціативою власників, уряду або муніципалітетів, а учасники процедури консолідації мають отримати землі, еквівалентні за вартістю тим, які в них були, або отримати компенсацію втрат», – зазначила Євгенія Чернецова, старша юристка юридичної фірми Aequo.
Порівняння земельного права України та ЄС
Якщо ж порівнювати право ЄС та України, то вони є доволі схожими. Ба більше, експерти проекту схиляються до думки, що багато в чому норми українського законодавства є більш ефективними. Водночас в законодавстві України є низка норм та правових інструментів, які суперечать праву ЄС або кращим практикам країн-членів. Наприклад, мова йде про заборону громадянам з країн-членів ЄС, а також юридичним особам, створеним за законодавством країн ЄС, набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення.
«Такі обмеження не відповідають відразу двом положенням Договору про заснування Європейської Спільноти. По-перше, це порушує принцип вільного обігу капіталу. По-друге, це створює дискримінацію за державною належністю, адже юридична особа, яка зареєстрована не в Україні, суттєво обмежується у набутті у власність земельних ділянок порівняно з українськими юридичними особами», – зазначив експерт із земельного права Сергій Біленко.
Експерти проекту також сформували перелік рекомендацій щодо правових інструментів, які Україні варто було б запозичити з ЄС. Серед інших, до них відносяться:
- включення до переліку речових прав на земельні ділянки права узуфрукту, як права безстрокового володіння, користування земельною ділянкою державної, комунальної власності;
- запровадження фінансової підтримки держави бажаючих придбати земельні ділянки сільськогосподарського призначення;
- визначення ефективного механізму застави права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
- використання в якості бази оподаткування масової оцінки, яка ґрунтується на ринкових цінах на земельні ділянки та прав на них.
В подальшому експерти проекту за підтримки Програми USAID АГРО розроблять та представлять концепцію вдосконалення земельного законодавства України, яка відповідатиме праву ЄС та кращому досвіду країн-членів.
