Кредит — здається, швидке і зручне розв'язання проблем з грошима: акції, пільгові умови, безвідсотковий період повернення. Але кредит може обернутися справжнім кошмаром і зруйнувати ваше життя: дізнайтеся 3 реальні історії, які нам прислали читачі, інформує Ukr.Media.
Мало хто розуміє, що кредит — це не дуже хороша затія. Якщо за цілий рік ви не змогли накопичити на жаданий смартфон або новий кухонний комбайн, яка ймовірність того, що ви зможете щомісяця розраховуватися по кредиту в майбутньому?
Сучасні банки запекло змагаються в лукавстві, обклеюючи барвистою рекламою все, що тільки можна — і період виплат, мовляв, будь-який зручний, який тільки побажаєш, і процентна ставка — нижче не буває, тільки встигай брати. На жаль, за широкою посмішкою банківського співробітника ховаються далеко не райдужні перспективи.
Валютна кабала
Кредит в "валюті" — дуже ризикована затія: з сьогоднішніми стрибками долара і євро така позика запросто перетвориться в боргову кабалу, з якої ви виберетеся ще не скоро. На жаль, в далекому дві тисячі п'ятому році такого не можна було і припустити — валюта була відносно стабільною, а банки просто рясніли пропозиціями взяти кредит у валюті з низкою ставкою.
Сумна історія Михайла — якраз про це.
У дві тисячі п'ятому році ми з дружиною вирішили взяти іпотеку — особливих накопичень у нас не було, але тулитися в одній квартирі з моїми батьками вже не було сил. Абияк назбирали на перший внесок, вибрали затишну "однушку", і тут нас буквально ошелешили — банк відмовив у гривневій іпотеці. Мовляв, не проходимо по доходах. Як ми тоді засмутилися, словами не передати. Але через кілька днів подзвонив представник від того ж банку, і запропонував взяти іпотеку у доларах. По валюті наші доходи чомусь проходили спокійно. Як ми пізніше дізналися, таких пропозицій було просто сила-силенна — валютні позики пропонували буквально на кожному кроці. На радощах ми погодилися — чесно зізнатися, я розраховував ще й заробити, якщо курс долара раптом впаде. Перший рік платежі нам були цілком під силу. Звичайно, ми змогли собі дозволити квартиру тільки в споруджуваному будинку, і ключі нам вручили б ще не скоро, але ми були раді і цьому — забудовник здавався більш-менш надійним, і радувала навіть перспектива отримання власного житла.
Потім, як ви, напевно, знаєте, нагрянула криза, і долар різко підскочив вгору. В результаті борг з відсотками перевищив вартість нашої квартири в півтора раза. Будівництво ще навіть не закінчилася, а ми вже повинні були банку стільки, що і уявити страшно! Виявилося, що наш борг не тільки не зменшився, а навпаки — збільшився, ніби й не платили нічого цілий рік. Ми пробували писати в різні інстанції, просили перевести наш борг з доларів в гривню за курсом того року, навіть на мітинги ходили… Все марно. Зараз банк погрожує виставити квартиру на продаж — природно, ціна взагалі непорівнянна з нашим боргом. Ми ризикуємо залишитися без житла, а на додачу отримати великий борг, який, напевно, нам і не виплатити. Ніякого виходу з цієї ситуації ми поки не бачимо.
"Швидкий" кредит, віддавити довго
Так звані "швидкі" позики дуже популярні: коли серйозний банк не схвалює кредит, дуже привабливим може здатися пропозиція отримати те ж саме за пів години, тільки в іншому місці. Дуже часто до такого методу розв'язання фінансових проблем вдаються ті, хто не може навчитися не влазити в борги. Небезпека "швидких грошей" — в величезних відсотках і прихованих умовах, які не завжди легко знайти в договорі.
Сергій з цієї історії не зміг встояти перед привабливою вивіскою мікрокредитної організації — і прогадав.
Почалося все цілком звичайно, як і у всіх — ми з моєю нареченою щосили планували майбутнє весілля, але в думках трохи розходилися: мені дуже хотілося розкішного весілля, а майбутня дружина пропонувала тихо посидіти "по-сімейному". Зрештою пішли на компроміс: мої мрії про лімузини і яхти, звичайно, довелося залишити, але свято закотили — ого-го. Природно, довелося влізти в борги. Займати нам було особливо ні в кого, а серйозні банки навіть не розглядали нашу заявку: через "сіру" зарплату ми банально не проходили по доходах. У супермаркеті випадково побачили вивіску якоїсь організації, смутно нагадувала банківську, зайшли — і вже через пів години вийшли з потрібною сумою, благо паспорт був з собою.
Те, що наша процентна ставка — справжній грабіж, ми зрозуміли занадто пізно: при підписанні паперів не помітили дрібний шрифт під "зірочкою", та й взагалі в передвесільній суєті не дуже-то звернули увагу на умови. Загальний борг зараз становить близько двадцяті тисяч гривень. Мінімальний платіж — тисячу гривень, але заковика в тому, що це — тільки відсотки, сума нашого боргу практично не зменшується. Як віддавати тепер — не знаю, борг наш майже у півтора раза перевищує ту суму, що ми брали спочатку.
Порочне коло
Багато людей розуміють, що кредити — це справжнісіньке порочне коло: береш в борг, віддаєш і береш знову, тому що не вистачило на чергову покупку. Проте, кредити годяться для крайніх випадків, коли гроші потрібні терміново, а взяти їх нізвідки — наприклад, знадобилося дорогі ліки, операція, стоматологія, нарешті. Покривши нагальні потреби кредитом, людина нерідко звикає до такого зручного способу і починає ним користуватися постійно.
У Марини з наступної історії — якраз такий випадок.
Раніше вдаватися до кредитів і позик мені не доводилося: ще в дитинстві встигла надивитися на матір, яка двадцять років горбатилася, щоб віддати банку борг за нашу скромну "однушку", яку придбали рівно до мого народження. З часів мого дитинства нічого особливо не змінилося, і сім'я наша так і залишилася небагатою — мама зірвала здоров'я, виплачуючи божевільні відсотки по іпотеці, і коли все закінчилося, сил на заробляння грошей у неї вже не залишилося. Ми з сестрою до того моменту тільки вступили в університети, тому особливо допомогти не могли — абияк виживали на студентську стипендію та перебивалися разовими підробітками.
Але на жаль, буквально кілька місяців тому з моєю сім'єю сталося нещастя: сестра серйозно пошкодила хребет, і потрібна була дорога операція. На сімейній раді вирішили, що будемо брати кредит — таку суму ми б ні за що не змогли накопичити, а лікування потрібно було починати терміново. Вийшло так, що взяли навіть трохи більше, ніж потрібно, і після оплати операції та реабілітаційного центру залишилося десять тисяч. Хотіли вже було відразу повернути, щоб потім платити менше, але тут, як на зло, мій ноутбук наказав довго жити. Робота у мене зараз роз'їзна, але в дорозі частенько доводиться займатися паперовою тяганиною і документами, так що на решту грошей довелося придбати ще й новий комп'ютер.
Зараз ми не можемо виплатити саме ті злощасні десять тисяч: сестра ще відновлюється після хвороби, і тому не працює, а мені різко скоротили оклад, залишивши лише відсоток від продажів — сущі копійки. Пробували "затягувати пояси" тугіше, але не вийшло — начебто віддаємо банку зекономлене, а потім все одно доводиться брати з кредитки ту ж суму, тому що не вистачає на життя, і так по колу. Намагаюся знайти іншу роботу, але поки безуспішно: мені доводиться часто відпрошуватися на співбесіди, і я боюся, що через таку відсутність мене звільнять і з нинішнього місця — тоді з усіх доходів у нас залишиться тільки маленька мамина пенсія.
Кредит — прекрасний фінансовий інструмент, якщо ви вмієте ним користуватися. На жаль, переважна більшість потрапляє в боргову пастку власнім невігластві: один вчасно не перейнявся фінансовою "подушкою безпеки", на яку в разі форс-мажору (наприклад, серйозна травма, втрата роботи) можна було б прожити кілька місяців, інший не зміг відмовити собі у дорогому смартфоні вартістю в три середніх зарплати…
Джерело: ukr.media
