Фото: USAID Проєкт енергетичної безпеки
USAID Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ) вітає ухвалення Закону «Про запобігання зловживанням на оптових енергетичних ринках» (№ 3141).
Прийнятий Верховною Радою 10 червня 2023 року, він забезпечить правову базу для підвищення прозорості ринку та дозволить Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), запровадити ефективний моніторинг ринку, неупереджене та оперативне розслідування порушень законодавства, виконання регуляторних рішень проти ринкових порушників. Президент України підписав Закон 30 червня і він набув чинності 2 липня.
Джерело: USAID Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ)
Керівник сектору інституціональних та регуляторних питань енергетичних ринків USAID ПЕБ Александр Голас відповів на основні питання щодо REMIT для широкої аудиторії.
Законопроєкт REMIT стосується запобігання зловживанням на оптових енергетичних ринках. Чи вплине це на «роздрібних» побутових споживачів, і якщо так, то яким чином?
Після набуття чинності в Україні Регламент ЄС про доброчесність та прозорість енергетичних ринків (REMIT) опосередковано впливатиме на пересічних споживачів енергії – домогосподарства та підприємства, які використовують електроенергію чи газ для своїх щоденних потреб.
Українські виробники електроенергії та газу, торговці та постачальники, що працюють на оптових ринках, повинні будуть діяти інакше, ніж вони звикли до REMIT.
Вони повинні будуть вчасно та регулярно інформувати про всі свої операції та діяльність, і це працюватиме на прозорість ринку, майбутній розвиток та доброчесність.
При запровадженні разом із системами нагляду за ринком REMIT це дозволятиме швидко ідентифікувати та усувати будь-яку шахрайську поведінку.
Підвищення доброчесності та прозорості оптових ринків електроенергії та газу на конкурентних ринках призведе до порівняно нижчих оптових цін, не залишаючи місця для непрозорої та маніпулятивної поведінки великих гравців ринку.
Усі ці зміни, пов’язані з REMIT, дозволять встановлювати відносно нижчі ціни для кінцевих споживачів.
Фото: USAID Проєкт енергетичної безпеки
Як працюватиме REMIT: хто про що звітуватиме?
Відповідно до REMIT усі великі виробники, торговці, постачальники та навіть споживачі електроенергії та газу обсягом понад 600 МВт-год щороку будуть зобов’язані звітувати про проведені операції та накази на торгівлю та оприлюднювати інсайдерську інформацію, пов’язану з їхніми операціями.
У Європейському Союзі (ЄС) така звітність надходить до загальноєвропейського органу – Агентства зі співробітництва європейських регуляторів (ACER).
В Україні до моменту вступу в Євросоюз ця звітність буде надходити до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
Чи стане звітність викликом для учасників ринку?
Звітність не повинна становити проблему для більшості операторів ринку, торговців, постачальників і споживачів, оскільки вони мають усю інформацію, необхідну для звітування згідно з REMIT, і вже звітують до кількох установ, хоча й на різні теми.
Може виникнути потреба в певній адаптації та подальшому розвитку наявних систем звітності на основі ІТ для виконання нових зобов’язань щодо звітності.
Ті учасники ринку, для яких така адаптація буде занадто дорогою або неможливою, зможуть вільно використовувати системи звітності інших учасників ринку, що значно скоротить навантаження на малих гравців ринку.
Моніторинг торговельних угод виглядає легким. А як можна відстежувати використання інсайдерської інформації та повідомляти про це?
Зобов’язання повідомляти про інсайдерську інформацію безпосередньо пов’язане з обов’язком оприлюднювати таку інформацію.
Оприлюднення інсайдерської інформації про події та випадки в бізнес-середовищі може безпосередньо вплинути на поведінку інших учасників ринку, бізнес і операції.
Наприклад, необхідно вчасно оприлюднювати (публікувати) інформацію про планові чи позапланові ремонти виробничих потужностей, трубопроводів, електромереж та інших важливих ланцюгів енергопостачання.
Це дозволяє іншим гравцям ринку змінювати свої цінові пропозиції, накази на продаж і купівлю, здійснювати операції з альтернативними постачальниками, шукати альтернативні рішення з енергопостачання або маршрути доставлення.
Оприлюднення інсайдерської інформації дає змогу прогнозувати та плавно адаптуватися до ринку, замість того, щоб піддаватися впливу несподіваного та тому часто дорогого та маніпулятивного середовища, що приносить користь лише «тим, хто краще знає» користуючись з інших.
На ринку, що відповідає вимогам REMIT, регулятор досліджуватиме, чи належним чином учасники енергетичного ринку завчасно інформують ринок про події, важливі для гравців ринку, або вони вдаються до маніпулювання ринком.
Регулятор повинен буде накладати штрафні санкції на тих, хто причетний до маніпулювання ринком.
Як ви оцінюєте графік впровадження REMIT? Йдеться про пару років чи більше?
З одного боку, створення необхідного вторинного законодавства та систем підтримки моніторингу ринку в рамках REMIT є відносно простим і не повинно зайняти більше кількох років.
Уже наявний величезний досвід ACER та інших регуляторів у сусідніх країнах зі порівнянними ринками (наприклад, Польщі), на якому український регулятор може вчитися.
Немає потреби винаходити колесо, натомість треба лише скористатися багатим досвідом і кращими практиками інших.
З іншого боку, маніпуляції еволюціонують з часом — як це видно в тому числі на енергетичних ринках ЄС, і регулятори та їхні системи також повинні розвиватися.
Наприклад, в ЄС триває та наближається до завершення процес, спрямований на прийняття так званого «REMIT-2», що також означає, що регулятор в Україні — у співпраці з іншими установами, такими як Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку — повинен буде його дотримуватися, щоб його не «обігнали» надто винахідливі маніпулятори.
Яка роль USAID Проєкту енергетичної безпеки (ПЕБ) у розвитку REMIT? Чи вважає Європейська Комісія та/або Секретаріат Енергетичного Співтовариства український REMIT таким, що відповідає вимогам ЄС?
USAID ПЕБ брав активну участь у розробці законопроєкту «Про запобігання зловживанням на оптових енергетичних ринках», який було подано понад два роки тому.
Закон забезпечує правову базу для підвищення прозорості ринку та дозволяє НКРЕКП, запровадити ефективний моніторинг ринку, неупереджене та оперативне розслідування порушень законодавства, виконання регуляторних рішень проти ринкових порушників.
На думку експертів USAID ПЕБ, нещодавно ухвалений Закон ще потребуватиме вдосконалення.
Це включає розширення повноважень Регулятора, визначення ролей, обов’язків та відповідальності учасників ринку, осіб, які професійно організовують операції, та інших осіб, які впливають на ринок, адаптацію системи штрафних санкцій та запровадження превентивних заходів проти зловживань на ринку.
USAID ПЕБ вже представив детальні рекомендації Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та комунальних послуг, НКРЕКП та Секретаріату Енергетичного Співтовариства, а також надав їх Європейській Комісії.
Проєкт готовий і надалі допомагати українським колегам в ефективній імплементації REMIT в Україні.
Ви працювали в польському регуляторі, коли Польща прагнула узгодити своє законодавство з ЄС. Які були виклики та чи є схожість з українською ситуацією щодо REMIT?
Коли Польща увійшла до ЄС в травні 2004 року, REMIT ще не існував. REMIT почав впроваджуватися в усіх країнах ЄС і був прийнятий Європейським Парламентом і Радою лише у 2011 році.
І, подібно до сьогоднішнього українського ринку, тогочасні польські енергетичні ринки страждали від непрозорого та маніпулятивного середовища.
Тому Польське управління регулювання енергетики (URE) зробило значний внесок у розробку положень REMIT та прийняття REMIT в ЄС.
Сьогодні польські енергетичні ринки, попри деякі недоліки, працюють у повній відповідності до REMIT, тоді як URE виконує свої функції згідно з чинним REMIT і працює над трансформаціями, пов’язаними з REMIT-2.
