Втрачений автобіографічний роман Йогансена «Югурта» перекладають українською Фото 16.05.2025 00:40 Укрінформ Написаний українською мовою та втрачений роман Майка Йогансена “Югурта” почала перекладати з чернетки російського перекладу 1936 року старша наукова співробітниця Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Ярина Цимбал.
Про це літературознавиця розповіла на виступі у Харкові, який пройшов у каварні-книгарні видавця Олександра Савчука, передає кореспондентка Укрінформу.
“Югурта” – останній роман Йогансена з підзаголовком “Повість про старий Харків”. Дослідники вважають, що твір надрукували, однак увесь наклад знищили, оригінальний рукопис українською було вилучено НКВС.
Головний герой Югурта – це сам письменник (хтось із його сучасників переказував, начебто так батьки спершу хотіли назвати Майка).
У Харкові перекладають українською втрачений роман Йогансена /
“Це ще раз підтверджує, що роман друкувався. Бо про нього знало багато людей. Зокрема, і цей агент знав цей текст як опублікований. Є всі підстави припустити, що номер журналу було просто передруковано. В нас є такий приклад, але це не повністю передрукований журнал, а частина. Це “Червоний шлях” за 1933 рік – і обидва примірники існують. Але жодного примірника з імовірно опублікованою повістю Йогансена немає. Коли я остаточно в цьому переконалася, повернулася до рукопису, який зберігається у нас в архіві інституту”, – говорить Цимбал.
З української роман перекладав російський перекладач польського походження Павло Зенкевич. Рукопис – чорновий, у ньому є закреслення та зноски на полях.
“Довго це була така рожева мрія – перекладати цей роман. Я поділилася нею з польським перекладачем Мацеєм Петровським, і він запропонував податися на грант. Ми виграли і домовилися, що будемо відразу перекладати різними мовами. Я свій переклад називаю реконструкцією, а колеги перекладали вже з мого тексту польською, чеською, шведською та німецькою”, – розповіла Цимбал.
За її словами, перекладена приблизно сьома частина тексту, після завершення двотижневої грантової резиденції все сповільнилося, оскільки потрібно було повернутися до своєї постійної роботи.
Літературознавиця наголошує, що подеколи дібрати саме те слово, яке, ймовірно, вжив би Йогансен – складне завдання. Особливо важко з описами природи, яку так любив письменник. “Югурта” починається зі слобожанського пейзажу. Перші менш ніж півтори сторінки перекладали три дні.
“Треба пам’ятати, що Майк учив українську мову по словниках, в основному – за словником Грінченка. Але головне, що я використовую – це тексти самого Йогансена”, – говорить Цимбал.
Наприклад, у випадку з пейзажем і вміщеним у нього різноманітним птаством допомогла дитяча книжка Йогансена “Хитрі качки” 1937 року, яка ще й російською друкувалася. З описом мурашиного “побоїща”, яке спостерігає Югурта, стало в пригоді оповідання “Як мураші наїлися цукру”. Коли ж не йшлося про такі специфічні описи, літературознавиця найчастіше спиралася на “Подорожі філософа під кепом” і “Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію”.
Використати можливості штучного інтелекту для спрощення роботи неможливо, каже літературознавиця.
“Чи не можна доручити цю роботу – вишукування Йогансенових слів – ШІ? Якби в нас були всі його тексти у форматі, який можна залити штучному інтелекту, він би дав якийсь результат. А так – немає бази, яку б він міг використати. Я припускаю, що якби був якийсь, умовно, “словник Йогансена”, він би справився, і мені можна було б включитися на останньому етапі редагування. Але ні. Поки що доводиться все робити самотужки – і в цьому є свій кайф!”, – сказала Цимбал.
Наразі про якісь терміни, коли переклад буде готовий, літературознавиця не говорить.
Як відомо, Майк Йогансен – поет, прозаїк доби “Розстріляного відродження”, перекладач, літературний критик, сценарист, мовознавець; народився та працював у Харкові. Жив на вул. Лермонтівській, що нині носить ім’я письменника. Закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету, де спеціалізувався на вивченні латини.
Перші вірші написав німецькою. У 1918 р. під враженням від Радянсько-української війни та кривавих різанин денікінців у Харкові “поклав різку лінію у світогляді і пристав до марксівського” та “почав писати вірші українською мовою і знайшов, що вони виходять природніше”.
У своєму середовищі Йогансен мав славу не тільки поліглота та інтелектуала, але й вишуканого франта, короля більярду та спортсмена.
За 17 років творчої діяльності вийшли друком вісім поетичних книжок та дві збірки кращих віршів, десять книг прози, чотири книжки для дітей, дві монографії з літературознавства.
У 1937 р. Йогансена заарештували. В обвинувальному вироку вказувалося: “З 1932 р. Йогансен М.Г. брав участь в антирадянській націоналістичній організації, яка ставила своєю метою повалення радянської влади методами терору й збройного повстання, завербував чотири особи для участі в повстанні, погодився особисто взяти участь у виконанні теракції проти керівників Компартії і радянського уряду”.
27 жовтня 1937 р. Йогансена розстріляли у Києві в Лук’янівській в’язниці НКВС. Як і коли його поховали, невідомо. Символічна могила письменника є на Лук'янівському цвинтарі.
Харків Розстріляне Відродження Письменник Переклад
Источник: www.ukrinform.ua
