Візит Зеленського до Туреччини: Формула миру та співпраці

Візит Зеленського до Туреччини: Формула миру та співпраці 11.03.2024 18:05 Укрінформ Туреччина беззаперечно підтримує суверенітет та територіальну цілісність України, включно з Кримом

Наприкінці минулого тижня Президент України Володимир Зеленський здійснив візит у Туреччину. У складі делегації – міністр оборони та міністр з питань стратегічних галузей промисловості.

Візит планували здійснити раніше, але завадив насичений міжнародний графік Президента України. Візит у Туреччину відбувся у форматі “блискавки” – делегація відвідала корвети, які Туреччина будує для ВМС ЗС України на верфі під Стамбулом, прибула на переговори президентів та делегацій в палац Долмабахче й одразу після переговорів, пізно ввечері, вирушила назад в Україну.

Очевидно, це був і своєрідний знак поваги до турецьких вірян, бо візит відбувся в останній робочий день перед початком священного для мусульман місяця Рамадан, коли (особливо в перший тиждень) воліють сконцентруватися більше на духовному, аніж мирському.

ДРУГИЙ КОРВЕТ НАЗВАЛИ НА ЧЕСТЬ ГЕТЬМАНА ІВАНА ВИГОВСЬКОГО

Першим пунктом програми був візит на верф у стамбульському районі Гебзе. Будівництво корветів типу “Ада” для України було розпочате тут у вересні 2021 року, вартість контракту – близько 500 млн євро, оплату почали ще до початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну. Тому роботи тут тривають, попри війну.

У жовтні минулого року в Стамбулі за участю першої леді України Олени Зеленської та командувача ВМС Збройних Сил України Олексія Неїжпапи відбулася урочиста церемонія спуску на воду першого корвета, названого на честь гетьмана Івана Мазепи.  Тоді на борт корабля українська делегація не піднімалася, роботи всередині були на початковому етапі.

Цього разу президентові та його команді вже показали оснащення капітанського містка й інших приміщень корвета “Гетьман Іван Мазепа” – майбутнього флагмана українського флоту, та доповіли про хід робіт над другим корветом, який указом Президента у день візиту, 8 березня, був названий на честь гетьмана Івана Виговського.

Корвети типу “Ада”, що в перекладі з турецької означає “острів”, – це сучасні кораблі прибережної зони, які розроблялися, будувалися та стоять на озброєнні ВМС Туреччини. Ці кораблі для України зводять із врахуванням можливості встановлення на них новітніх зразків озброєння, у т. ч. для запуску вітчизняних ПКР “Нептун” та протикорабельних ракет іноземного виробництва.

На запитання, чи зможе Україна отримати нові корвети після завершення будівництва під час війни, відповідь – зможе отримати, але відправити їх в Чорне море не вдасться. Нині прохід протоками для військових кораблів воюючих країн обмежено конвенцією Монтре. Тим більше, що новий флагман у разі появи в Чорному морі стане для Росії ціллю №1. Натомість є інші варіанти застосування цих кораблів (без діла точно не стоятимуть), але про них нині воліють не розповідати.

ОБОРОННА СПІВПРАЦЯ – УСПІХ І ПЕРСПЕКТИВА

У програмі візиту, зокрема двосторонніх перемовин президентів, планувалося говорити про Формулу миру, організацію Саміту миру, безпеку судноплавства в Чорному морі, глобальну продовольчу стабільність, а також звільнення українських полонених і політичних вʼязнів, які утримуються Росією.

Окремим питанням була співпраця в оборонній сфері.

Голова Державного агентства з питань оборонної промисловості Туреччини супроводжував Зеленського під час огляду корветів та зустрічі з представниками провідних компаній оборонної промисловості. Серед них – Baykar, що виробляє легендарні байрактари, компанія STM, що будує наші корвети, ROKETSAN та ASELSAN, які спеціалізуються відповідно на ракетному озброєнні та сучасних електронних системах для військової галузі, та інші компанії.

“Ми готові рухатися максимально оперативно у реалізації проєктів, які розробили. Задоволений розмовою з компаніями і бізнесом Туреччини і тими результатами, які, я впевнений, будуть сильними”, – сказав Зеленський за підсумками зустрічі, яка проходила за закритими дверима. Оборонні проєкти традиційно люблять тишу.

Як розповів Укрінформу за лаштунками представник однієї з турецьких компаній, нині співпраця з Україною для компаній турецької “оборонки” – це не лише контракти, а й реклама озброєння, демонстрація його ефективності в умовах реального бою, тому зацікавлення у співпраці лише зростає. Як, до прикладу, було з байрактарами.

До початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну ці безпілотники показали свою ефективність в операції Азербайджану в Карабаху, але після застосування в Україні компанія отримала багато нових пропозицій, підписала нові контракти з різним країнами. Як нещодавно повідомив президент Ердоган, сьогодні турецькі бойові та небойові БПЛА (мова йде не лише про байрактари) захищають небо 34 різних країн, Туреччина увійшла до трійки найкращих країн світу з бойових та небойових БПЛА. Скоро й Україна долучиться до виробників турецьких БПЛА – за менше аніж рік мають завершити будівництво заводу з виробництва байрактарів.

ТУРЕЧЧИНА ТРИМАЄТЬСЯ ЗА РОЛЬ МИРОТВОРЦЯ

Анкара, як і раніше, бачить переговори найефективнішим способом припинення війни та готова надати майданчик для проведення мирних переговорів між Україною та Росією. Про це в Туреччині заявляють при першій ліпшій нагоді.

На самому початку війни турецькій владі вдалося організувати зустріч міністрів закордонних справ України та Росії в Стамбулі. Спроба не мала позитивного результату, бо Лавров не був уповноважений приймати жодних рішень, транслював далекі від реальності наративи російської пропаганди та намагався переконати у тому, що це Україна спровокувала напад Росії. Як через тривалий час в одному з інтерв’ю зізнався Дмитро Кулеба, ті перемовини були одними з небагатьох в якого дипломатичній кар'єрі, коли “хочеться встати й заїхати по обличчю, але ти не можеш собі це дозволити”.

Друга зустріч перемовників відбулася в кінці березня 2022 року, конкретних домовленостей не досягли, але домовилися продовжити консультації. Але після того, як стало відомо про звірства російських військових на Київщині, стало очевидним, що домовлятися з тими, хто прийшов чинити геноцид, не є можливим.

Згодом в Росії почали брехати про те, що в Стамбулі нібито були досягнуті домовленості про мир, але Україна їх розірвала. І переговорне вікно закрилося наглухо.

Тим не менше, дипломатичним успіхом Туреччини в посередництві, спільно з ООН, стала домовленість про відкриття “зернового коридору”. З постійними перепонами, погрозами з боку РФ припинити його дію, затягуванням перевірок суден Чорноморським зерновим коридором за рік його роботи вдалося вивезти 33 млн тонн зерна.

Спроби Анкари реанімувати цей проєкт, для чого президент Ердоган особисто літав у Сочі у вересні минулого року, успіху не мали. І навряд чи спроби, які й надалі робить у цьому напрямку Туреччина, будуть успішними найближчим часом. Робота альтернативного зернового коридору, що діє в Чорному морі, вкотре показала, що будь-які проєкти без Росії реалізувати легше та безпечніше.

У Стамбулі на пресконференції президент Ердоган виступив з пропозицією провести Глобальний саміт миру в Туреччині. Але з однією умовою. “На ньому буде присутня і Росія”, – додав він.

У свою чергу Зеленський відзначив, що Україна не бачить представників Росії на Глобальному саміті миру, бо немає доцільності запрошувати тих, хто “блокує, руйнує і вбиває”. “Тому спочатку цивілізовані країни розроблять план, а вже потім будуть залучати представників Росії, які захочуть справедливого миру», – заявив Президент України.

АНТАЛІЯ-СТАМБУЛ: НОВА ТУРЕЦЬКА ФОРМУЛА МИРОТВОРЧОСТІ

На вихідних, що передували візиту Зеленського в Туреччину, в Анталії відбувся міжнародний дипломатичний форум. Він зібрав представників 147 країн світу, серед яких 19 глав держав і урядів та 73 міністри. Європейські країни, за винятком кількох, були представлені на рівні колишніх посадовців та дипломатів.

Цього року майданчик для виступу в межах Анталійського дипломатичного саміту надали російському міністру закордонних справ Лаврову. Його промова охопила все різноманіття роспропу: від “нацистського режиму” та “необхідності захисту росіян” в Україні до підготовки Заходу до великої війни проти Росії, послаблення США на фоні Китаю та підрив американцями “Північного потоку”. Без овацій та запитань (їх задавали із залу майже на всіх панелях, окрім тієї, в якій брав участь Лавров).

Українську делегацію очолював заступник міністра закордонних справ Микола Точицький, жодних контактів з російською делегацією вона не мала. А на всіх зустрічах та панелях наголошували на тому, що мирні переговори з Росією можливі лише за умови, коли та виведе свої війська на кордони 1991 року та сяде за стіл перемовин про виплату репарацій.

Тим не менше, на закритті Анталійського дипломатичного форуму міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив про те, що у російсько-українській війні обома сторонами досягнуто межі результатів, яких можна досягти воєнними засобами, і тому час розпочати діалог щодо припинення вогню окремо від територіальних питань.

Тут зауважу, що при кожній нагоді (від президента до керівників місцевого рівня) у Туреччині постійно повторюють про підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, включно з Кримським півостровом. Тому пропозиція, озвучена очільником турецької дипломатії – відділити в переговорах питання територій та припинення вогню – привернула особливу увагу.

На пресконференції за результатами зустрічі президентів Зеленського та Ердогана в Стамбулі українські журналісти попросили турецького президента пояснити, що малося на увазі у пропозиції розглянути питання припинення вогню окремо від територіальних питань окупації та дотримання суверенітету України, та хто і як гарантуватиме, що після припинення вогню російські війська вийдуть з наших територій.

Президент Ердоган висловив сподівання на те, що Росія поважатиме позицію Туреччини, але якщо цього не станеться, то й досягти миру буде неможливо. “Але, принаймні, перед світовою громадською думкою ми, як Туреччина, вважатимемо, що виконали свій обов’язок”, – додав Ердоган.

Про те, хто ж зможе гарантувати виведення російських військ у разі припинення вогню та чи взагалі варто довіряти Росії, яка багато разів з 2014 року демонструвала порушення домовленостей, турецький президент не сказав.

Варто додати, що до активної миротворчої ролі Туреччину підштовхує посилення тиску з боку США щодо дотримання країною санкцій проти Росії, і це вже принесло значні збитки та скорочення на третину обсягів торгівлі з Росією, а також економічна ситуація в самій Туреччині, досить хитка стабільність якої багато в чому залежить від російських енергоносіїв.

Туреччина у цьому пазлі намагається скласти позитивну для себе картинку, слідуючи багаторівневому підходу в зовнішній політиці, де і розширення співпраці з Україною, і торгівля та співпраця в енергетиці з Росією, і посилення своєї миротворчої ролі в регіоні, і завершення війни. В Анкарі не раз підкреслювали, що саме налагоджений діалог з обома сторонами конфлікту дає змогу бути посередником, майданчиком для мирних перемовин, що продемонструвала Чорноморська зернова ініціатива (її, між іншим, Анкара також пропонувала як формат для мирної домовленості).

Як би там не було, співпраця з Росією приносить все менше позитиву, геополітичної та економічної вигоди для самої Туреччини. На відміну від співпраці з Україною, що, зокрема, продемонстрував і нинішній візит на найвищому рівні.

Ольга Будник, Анкара

Фото автора та Офісу Президента 

Источник: www.ukrinform.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь