Менше як третина українців знають, як визначити deepfake – результати тесту з медіаграмотності 02.11.2023 18:37 Укрінформ Лише 29% учасників знають, як визначити deepfake-відео та зображення, натомість 68% учасників знають, як не повестися на фейкові збори коштів у мережі.
Про це під час презентації результатів національного тесту з медіаграмотності розповіла керівниця національного проєкту з медіаграмотності “Фільтр” МКІП Валерія Ковтун.
“Лише 29% учасників знають, які методи є ефективними для визначення deepfake-відео та зображень. Правильні відповіді: аналіз невідповідностей в обличчях та синхронізації губ та перевірка природності кольору шкіри”, – сказала Ковтун.
87% учасників знають, чим факт відрізняється від судження. У 2022 році 10% учасників змогли правильно визначити всі чотири із запропонованих суджень.
83% розуміють різницю між блогерами та професійними журналістами. Правильна відповідь: блогери поширюють матеріали з їхньою особистою точкою зору, а професійні журналісти – збалансовану інформацію з достовірних джерел.
68% учасників знають, як не повестися на фейкові збори коштів у мережі. Правильні відповіді: звернутися до цієї організації через доступні канали комунікації та спитати чи дійсно такий збір проводиться, надіслати скаргу на це оголошення у соцмережах, якщо збір фейковий.
65% учасників правильно відповіли на питання про те, як перевірити інформацію. Правильні відповіді: спробувати перевірити фото за допомогою Google зображень, звернутися до фактчекінгових ініціатив, які дуже швидко в умовах війни перевіряють фейки.
18% учасників змогли обрати всі правильні відповіді на питання про те, на що потрібно звертати увагу перш ніж довіряти телеграм-каналу. Правильні відповіді: наявність ім'я та контакту автора каналу або назви медіа, що його веде, наявність посилання на офіційний сайт та згадка цього телеграм-каналу на цьому сайті; відсутність інформації на кшталт “влада про це не говорить”, “кум, який працює в СБУ сказав”, наявність посилань на першоджерела в повідомленнях.
32% учасники позначили повідомлення про “хімтрейли” як приклад попередження на випадок надзвичайних ситуацій, перевіреної новини чи результату дослідження вчених. Правильна відповідь – теорія змови.
Лише 38% учасників правильно відповіли на питання про те, як треба діяти, як перевірити надійність експертизи користувача Olena_dieta, яка розповідає про користь вживання певної приправи. Правильні відповіді: пошукати академічні дослідження, які підтверджують або спростовують інформацію; знайти повне ім'я авторки відео та перевірити чи дійсно вона фахівчиня.
58% учасників знають, що таке таблоїд та демонструють розуміння закордонного інформаційного поля.
Тест виявив прогалини знань учасників про фішинг. Лише 12% правильно відповіли на питання про те, як його уникнути.
Українці найкраще відповіли на запитання, де необхідно було визначити, що робитимуть, побачивши певну інформацію, де знаменита людина виголошує промову. 95% дали правильну відповідь – вони зазначили, що треба насамперед перевірити інформацію.
Складним було запитання для учасників, де потрібно було визначити з переліку, що саме не є журналістським стандартом. Лише 7% відповіли правильно.
Цьогоріч також до тесту додались запитання, яких не було торік, зокрема запитання про штучний інтелект (ШІ). 72% українців дали правильне визначення поняття “штучний інтелект”. Водночас лише 47% розуміють принципи роботи ШІ.
“Цим запитанням ми хотіли перевірити, чи розуміють українці, що штучний інтелект сам по собі не є злам, що це лише інструмент, який допомагає нам систематизувати і на основі цього ухвалити рішення. На штучний інтелект якраз впливає підбір цих даних. Які дані ми йому дамо для дослідження і вивчення – з такою відповіддю він до нас і прийде”, – зазначила Ковтун.
Порівняно з попереднім роком учасників категорії “Гуру медіаграмотності” (ті, що набрали 34-30 балів) менше – у 2022 – 9%, у 2023 – 6%. Натомість набагато більше людей, які знаходяться на рівні “Початківець” (набрали 12-23 бали) – у 2022 – 44% учасників, у 2023 – 53%.
Тест складався з п'яти блоків і 34 запитань: базові поняття про медіаграмотність та інформаційний простір (8 запитань), соціальні мережі (7 запитань), достовірність та вплив інформації (10 запитань), навички фактчекінгу (5 запитань) та здатність убезпечити особисті дані та ресурси (4 запитання).
Найбільше учасників у Київській області. Більшість учасників жінки – 78%, а 21% – чоловіки.
Проходили тест люди різних вікових категорій. Учасники, яким від 15 до 18 років, були найбільшою часткою тих, хто взяв участь у тесті (24%).
Як повідомляв Укрінформ, у Національному тесті з медіаграмотності взяли участь 26 тисяч 194 українці і майже 14 тисяч – пройшли його повністю.
Медіаграмотність Deepfake Тест
Источник: www.ukrinform.ua
