2 жовтня 2023 року відбулась онлайн-презентація аналітичних оглядів досвіду Боснії і Герцеговини та Республіки Хорватія щодо організації та проведення виборів в умовах післявоєнних викликів та у кризові часи сьогодення. Участь у презентації взяли представники Центральної виборчої комісії та органів адміністрування виборів Боснії і Герцеговини й Республіки Хорватія, а також представники Комітету ВР України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. На заході також були присутні представники депутатських фракцій у ВР України, представники Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Мінюсту України, представники профільних громадських організацій та міжнародної спільноти.
Як повідомляє пресцентр ЦВК, в рамках презентації відбулось обговорення основних викликів і ризиків, пов’язаних з першими післявоєнними виборами в Україні, та шляхів їх вирішення задля належної підготовки до майбутніх післявоєнних виборів в нашій країні. Аналітичні огляди з висвітленням досвіду відповідних країн в організації перших післявоєнних виборів та виборів у часи кризи були підготовлені за результатами низки онлайн та офлайн зустрічей, які відбулись у період з лютого по червень 2023 року для представників української влади.
“Представлена презентація – це результат кропіткої роботи. Адже протягом 2023 року на запит українських органів влади Рада Європи організувала низку зустрічей для представників Центральної виборчої комісії, Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування з представниками органів адміністрування виборів Боснії і Герцеговини та Республіки Хорватія. Ці країни ділилися досвідом проведення виборів у післявоєнний період і давали слушні поради, які дуже потрібні Україні”, – повідомляють у Центрвиборчкомі.
Під час відкриття заходу Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак наголосив на тому, що відповідний досвід може стати корисним для України у процесі пошуку рішень щодо викликів, які постали перед Україною у зв’язку з повномасштабною агресією російської федерації у питаннях підготовки та організації перших післявоєнних виборів в Україні.
Народна депутатка України Аліна Загоруйко зауважила, що для українців цінний досвід країн, яким вдалося досягти миру і провести післявоєнні вибори, незважаючи на різницю у причинах військових конфліктів, значній відмінності в масштабах та в способі врегулювання цих конфліктів.
“Для нас дуже цікавим є досвід обмеження виборчих прав Боснії і Герцеговини, а також спосіб реєстрації активних громадян за кордоном у Хорватії. Також цікаве використання тимчасових виборчих дільниць, враховуючи той факт, що значна кількість нашої виборчої інфраструктури зруйнована. Для нас також дуже важливою є тема приведення у відповідність українського законодавства до законодавства ЄС”, – наголосила Аліна Загоруйко.
Член ЦВК Павло Любченко зазначив, що на сьогодні на різних експертних майданчиках аналізуються можливості запровадження активної реєстрації виборців, які перебувають за межами України.
“Це новизна для нашої виборчої системи, тому що українські виборці звикли до пасивної реєстрації. Їх включення до реєстру здійснювали уповноважені органи, а громадяни, використовуючи кабінет виборця, могли перевірити дані про себе. Але сьогодні дані, які знаходяться в різних консульствах, не відображають дійсність. Багато зареєстрованих українців або повернулись додому, або перемістились в інші країни. Тобто міграція виборців залишається великою і без активної реєстрації скласти списки виборців надзвичайно складно”, – зауважив Павло Любченко.
Членкиня Комісії Вікторія Глущенко акцентувала на тому, що під час організації перших повоєнних виборів неприпустимим є пониження високих стандартів їх проведення, які Україна демонструвала раніше. Крім того, потребують вирішення питання строків їх призначення. Також вона зазначила, що в Україні велика кількість замінованих територій.
“Насамперед – це питання безпеки громадян України. Ми повинні гарантувати не лише легітимність виборів, але й безпеку усім членам виборчих комісій, кандидатам, офіційним спостерігачам і самим виборцям”, – наголосила Вікторія Глущенко.
Досвід Боснії та Герцеговини представила авторка аналітичного огляду Ірена Хадзіабдіч, членкиня Центральної виборчої комісії Боснії і Герцеговини. Досвід Республіки Хорватії у проведенні виборів від післявоєнних викликів до виборів у часи кризи представили автори аналітичного огляду – суддя Джуро Сесса, суддя Верховного Суду Республіки Хорватія, Голова Державної виборчої комісії Республіки Хорватія (2017 – 2021 рр.) та п. Альбіна Росандич, Генеральна секретарка Державної виборчої комісії Республіки Хорватія.
Чи буде Володимир Зеленський балотуватися на президентських виборах
Перша леді України Олена Зеленська заявила, що не знає, чи буде її чоловік, Президент України Володимир Зеленський, балотуватися на другий термін на майбутніх виборах. За ї словами, це залежатиме від підтримки суспільства та обставин у країні. Проте перша леді України зауважила, що підтримає чоловіка, яке б рішення він не прийняв.
“Ну, знаєте, це було дуже складне питання для мене. Знаєте, навіть коли він балотувався вперше, я не до кінця це підтримувала… Але якщо він буде балотуватися знову, якщо він балотуватиметься вдруге, якщо він вирішить, що це потрібно, ну, у нас є певний досвід, ми там були. Вже не так страшно, як було вперше”, – цитує Зеленську видання The Hill.
За словами першої леді України, вона вважає, що певним фактором у рішенні президента може бути поточна ситуація в країні та здатність організувати вільні та чесні вибори.
Видання Washington Post зазначає, що окремі західні політики, попри агресію москви проти України та оголошений ще з 2022 року загальнонаціональний воєнний стан, продовжують тиснути на владу в Києві та підштовхувати її до проведення парламентських і президентських виборів у наступному році. WP зазначає, що ця “перспектива змусила багатьох українських посадовців чухати потилиці”. Цю пропозицію спочатку висунули нібито об’єктивно – в ПАРЄ. А згодом під час візиту до Києва це зробив сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Справу підхопили й інші американські політики – переважно республіканці (вони опонують Байдену). Дійшло до того, що українського лідера Володимира Зеленського звинуватили в тому, що він нібито не хоче проводити вибори.
Проте в команді Президента немає згоди щодо того, чи проводити вибори в Україні у 2024 році. Підкреслюється, що сценарій зі штучним скасуванням воєнного стану на короткий час для проведення виборів потягне за собою повний колапс системи держуправління. При цьому чимало посадовців вважають, що в соціальних мережах у українців і так багато тем для суперечок, а якщо додати ще й вибори – то все може стати ще гірше.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Голосуватимемо через Дію? Як можна організувати чесні цифрові вибори в Україні
- Підготовка до виборів в Україні почалась – політолог Кулик
- Вибори-2024 у Дії: Федоров поставив крапку над "і" щодо підготовки голосування
- Що не так з аргументами Зеленського про неможливість проведення виборів у 2024 році: розбір експертів
