В Україні продовжує тривати загальна мобілізація, втім, у військкоматах ситуація вже не така, як у перші місяці війни, коли добровольців було багато. Однак сьогодні багато чоловіків призовного віку, які лишилися в тилу, йти служити не хочуть. Вони шукають різні законні та незаконні способи, щоб уникнути вручення повістки.
Про це розповіла психологиня Центру травмотерапії ГО “Форпост” Олеся Ольховик в інтерв’ю виданню “ZN”. За її словами, ухилення засноване на страхах, упередженнях та хибних стереотипах.
Зокрема, серед причин для страху – страх за своє життя, адже кожен розуміє, що на війні це найголовніша жертва. Крім того, чоловіки бояться не побачити більше своїх дітей, а також того, що родина без них не зможе прожити.
“Тобто причин для страху багато. І це нормально, бо страх — одна з наших базових емоцій. Бояться всі люди. Але хтось тренує й практикує здатність через страх іти до цілей”, – сказала вона.
Також призовники необізнані та мають упередженість щодо мобілізації. Якщо вручать повістку, то вони одразу вважають, що опиняться на фронті. Мало людей розуміють, що є не лише штурмові бригади, а ще й існує попит на юристів, бухгалтерів, а також системних адміністраторів, котрі можуть чинити техніку.
Крім того, у небезпечних ситуаціях, за словами психологині, реакції поділяються на “бій, біжи або завмри”. Що саме обере людина, залежить конкретно від неї та обставин.
“У тривожних людей реакція дуже часто — “завмри”. Ну, або “біжи”, якщо можна втекти в якесь глухе село, засісти в хатинці й навіть у магазин не виходити, бо там ходять патрулі з військкомату. Такий некерований страх, що іноді затоплює. Він походить з уявлень про мобілізацію й подальші перспективи людини на війні”, – підкреслила Ольховик.
Чи можна розв’язати проблему страху мобілізації
На думку психологині, цим питанням має займатися саме держава. Зокрема, заснувати політику щодо формування цінностей і резильєнтності громадян, а ще важливим є також питання довіри у суспільства до інституцій.
“Резильєнтність нації, як і персони, складається з того, що навіть за найгірших обставин ми обираємо: усвідомлювати проблему, прагнути найкращого, пручатись і адаптуватись, бути в надійних стосунках із іншими, діяти заради результату та, звісно ж, розуміти мету. Якщо цього не тренувати, якщо люди занурюватимуться в тривогу від невизначеності, боятимуться та завмиратимуть, це небезпечно для кожного окремо й для всієї країни”, – додала вона.
Крім того, на її думку, держава має розповідати громадянам, що таке армія, як вона працює та якими є потреби у ній. Адже страх виростає від браку інформації про конструктивні зміни.
Що змінилося в мобілізації в Україні з 1 жовтня
З 1 жовтня 2023 року в Україні набувають чинності зміни до законодавства, які передбачають мобілізацію жінок-медиків та фармацевтів віком від 18 до 60 років. Також усі військовозобов’язані громадяни, які змінили своє місце проживання у зв’язку з переїздом, у семиденний термін мають повідомити про це військові центри та дипвідомства.
Нові зміни в порядку мобілізації в Україні передбачають деякі нововведення:
- Жінки-медики та фармацевти: Жінки віком від 18 до 60 років, які мають медичну або фармацевтичну освіту, можуть бути залучені до мобілізації.
- Реєстрація при переїзді: Військовозобов’язані, які переїжджають в інші міста, регіони чи країни, повинні протягом тижня звертатися до військового центру або дипломатичного відомства для особистої реєстрації.
- Досвід військової служби: До мобілізації залучатимуть військовозобов’язаних чоловіків віком від 18 до 60 років, які мають досвід військової служби, а також тих чоловіків, які перебувають у запасі та не мають досвіду служби.
- Військовий облік для жінок: До мобілізації залучатимуть військовозобов’язаних жінок, які стоять на військовому обліку, та чоловіків від 18 до 27 років, які проходять службу в запасі.
- Виключення із військового обліку: Мобілізації підлягатимуть виключені і зняті з військового обліку чоловіки, яких ВЛК визнала придатними до військової служби, якщо вони не скоювали тяжкого та особливо тяжкого злочину.
- Мобілізація осіб з інвалідністю: До лав ЗСУ можуть призвати осіб з інвалідністю від 18 до 60 років, які були визнані придатними або обмежено придатними до служби, за власним бажанням.
Ці зміни можуть відобразитися на ширшому кадровому забезпеченні та мобілізації у разі потреби.
