Психологічна допомога: настав час ввести правила гри Блоги
Тетяна Циба 08.09.2023 12:00 Укрінформ Чому це важливо зробити саме законом?
Запит українців на послуги психологів зростає. І ринок психологічних послуг стрімко реагує на попит – у соцмережах легко можна знайти оголошення на кшталт «прийдіть до нас – і навчіться працювати з травмою». І цей попит, і ці пропозиції будуть тільки збільшуватися – тому держава вирішила встановити вимоги, чіткість та відповідальність. Щоб захистити українців від псевдо-фахівців. А крім того – запровадити стимули для збільшення ролі професійних асоціацій, а відтак – і саморегулювання ринку.
Журнал «Форбс.Україна» нещодавно оцінив ринок послуг психологів у «майже 1,5 мільярда» гривень на місяць. Бо «війна привела десятки тисяч українців до психологів». Цю тенденцію підтверджують й інші. Зокрема, заступниця міського голови Києва Марина Хонда повідомила, що у травні нинішнього, 2023 року, в столиці зафіксували збільшення кількості звернень за консультаціями до психологів, а причинами найчастіше були фантомні звуки вибухів, панічні атаки, страх померти, втратити родину чи знову потрапити під окупацію. Окрім того, багато звернень надійшло через сварки з дітьми та кризи в родинних стосунках.
Марина Хонда
Раніше, наприкінці жовтня 2022 року, Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко повідомив, що "з початку війни до психологів та психіатрів у системі охорони здоров'я звернулися 650 тисяч людей, вони отримали допомогу, а ще потребує близько 14 млн українців. За межами системи охорони здоров'я також є велика кількість психологів на різних рівнях, як державних, так і недержавних. Це освіта, соціальна політика, ЗСУ, Нацполіція, ДСНС", – сказав він. А прес-служба Міністерства охорони здоров’я України додає, що 70% українців відчували останнім часом стрес або сильну знервованість, понад 90% мали хоча б один із симптомів тривожного розладу, а 57% перебувають у зоні ризику розвитку ментальних порушень.
Віктор Ляшко
Суть проблеми у тому, що збільшення звернень українців за допомогою до психологів легко передбачити, але при цьому «у нас досі не прописано, до кого саме ми йдемо, відвідуючи психотерапевта чи психолога. Чиї послуги є якісними? Яким чином це визначити? Бо держава не встановила правила гри та вимоги до професії», – зазначає практичний психолог Артем Осипян. І додає: «Крім того, дуже багато хто пропонує за короткий термін «навчити працювати з травмою». Експрес навчання психологів буде зростати – і тому групою народних депутатів України зареєстрований законопроект, яким держава встановить вимоги, чіткість та відповідальність. Щоб відсіяти псевдо-фахівців. Ці люди будуть нести адміністративну відповідальність».
Артем Осипян
ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО ЗРОБИТИ САМЕ ЗАКОНОМ?
Перш за все, важливо дати визначення – що саме є психологічною допомогою. Згадайте, коли хтось у розмові з вами застосовує термін, значення якого ви не знаєте, вам важко зрозуміти про що йде мова. Так само і тут, чітке визначення змісту терміну «психологічна допомога» дає усім можливість однаково розуміти, чого очікувати. І полегшує розгляд суперечок.
Аналогічно і про вимоги до психолога – освіту, кваліфікацію, тощо. Зараз, коли психологічна допомога є важливою для дуже багатьох, ми усі маємо мати чіткі та однакові уявлення. І вони мають бути зафіксовані на рівні закону – щоб діяли однаково для всіх.
Артем Осипян зазначає: «Є дві групи людей, для яких цей закон дасть важливі дороговкази. Перша – ті, хто має потребу у послугах психологів: люди зі складними життєвими обставинами, люди які мають психічні розлади, внутрішньо переміщені особи, люди, які пережили травматичний досвід, якого зараз вистачає у всіх, ті самі ветерани з певними психологічними потребами. Наразі єдиним критерієм є хіба довіра і рекомендації близьких. А у держави чітких вимог до психологів з немедичною освітою нема. Друга група – самі психологи. Їм потрібні чіткі норми, правила. Ми маємо розуміти, що якісні послуги – не щось, надане нам згори. Адже що таке якість? Кожен розуміє по-своєму. А коли є чіткі вимоги – всі бачать «планку», нижче якої не можна надавати такі послуги. Також прописані норми важливі під час розгляду суперечок, скарг, етичних колізій , які можуть виникати в процесі роботи психолога. А в поточний момент такого переліку вимог, в якому визначено, якими методами фахівець має володіти для роботи з тією чи іншою категорією людей, – немає.
Але також важливо зауважити, що унормувати потрібно як вимоги до фахівців, так і зміст самої послуги. Тому подано одночасно два законопроекти. Один про психологічну допомогу як послугу, а другий – про психологів як фахівців. Бо запроваджується відповідальність. І те, що стосується діяльності людини – це відповідальність у Кодексі про адміністративні правопорушення. А те, що стосується надання послуг різними суб’єктами діяльності – регулюється у законодавстві про охорону здоров’я».
Не менш важливо, що, окрім відповідальності, запроваджуються і стимули для підвищення ролі професійних асоціацій. Держава прописує, що не просто визнає професійні асоціації як важливих учасників ринку, а й довіряє їхній експертизі у навчанні та покладається на їхню роль у розгляді скарг та суперечок.
Валерія Палій
КВАЛІФІКАЦІЯ ПСИХОЛОГА ТА ЇЇ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
Що саме встановлює законопроект? Що фахівець, який надає психологічну допомогу, має мати вищу освіту і диплом державного зразка. Валерія Палій, кандидатка психологічних наук, президентка Національної психологічної асоціації, конкретизує, що окрім вищої гуманітарної освіти за напрямом “Психологія”, «за багатьма міжнародними нормами психологи опановують навчання у доказових методах психотерапії чи психологічних інтервенцій. Як правило, такі навчання проводяться фаховими професійними об’єднаннями в Україні і за її межами. Вони тривають від 1 до 5 років (в більшості випадків 3-5) і передбачають здобуття додаткових практичних і теоретичних навичок, проходження власного досвіду психотерапії чи клієнтського досвіду, і перші кроки роботи під супервізією (професійним наставництвом). Фахівець, який, скажімо, займається виключно психодіагностикою, може здобувати додаткову освіту в роботі з конкретними методами оцінки».
Є ще один надзвичайно важливий момент. Ми всі звикли до терміну «лікарська таємниця» і віримо, що лікар не тільки не поширює інформацію про стан здоров’я пацієнта, але також діє за принципом «не нашкодь», і ще не зловживає довірою до нього як фахівця. Довіра – це зі сфери етики, тож питання професійної етики є надзвичайно важливими у професії лікаря. Артем Осипян наголошує, що «в багатьох країнах давно визнають саморегулівну роль професійних асоціацій, які мають власні етичні кодекси і успішно розглядають скарги на порушення вимог цих етичних кодексів лікарями. Держава ж не має ефективних механізмів контролю та реагування на порушення етичних норм, але проявляє свою силу в таких сферах як кримінальні діяння та адміністративна відповідальність. Створювати якусь надбудову – недоцільно. Тож, правильніше робити професійне саморегулювання. У нас у багатьох сферах є в цьому потреба. А от механізми, на жаль, не створені. Тож, пропонуючи правила гри у наразі зовсім невідрегульованій сфері, ми пропонуємо закласти вірні механізми».
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ ВСТАНОВЛЕНИХ ЗАКОНОМ ПРАВИЛ
Як само це буде працювати і якою буде відповідальність?
Законодавець визначив, що основні правила будуть виглядати приблизно так.
● Закон встановлює, хто такий психотерапевт, хто такий психолог, що таке психотерапевтична допомога.
● Постанова Кабінету міністрів України зафіксує порядок надання психологічної допомоги, вимоги до фахівців, вимоги до освіти фахівців.
● Дуже важливу роль гратимуть професійні асоціації. Вони працюють в Україні, вони є членами міжнародних асоціацій – це не щось нове, чого немає. А щоб уникнути створення «кишенькових» асоціацій «під видачу паперів», перелік асоціацій буде обмеженим – для цього будуть встановлені вимоги до асоціацій. Ці вимоги має розробити Кабінет Міністрів України. Зверніть увагу: перелік не буде закритим, він може доповнюватися. Але він не буде невизначеним і таким, до якого можна потрапити «автоматично». Контроль – ключове слово у цій історії.
● Фахівці, які практикуватимуть на ринку, мають бути членами асоціацій – в залежності від напрямку їхньої діяльності. Окрім сертифікації у відповідній практиці, асоціації будуть розглядати скарги на своїх етичних комітетах. Бо як вже зазначалося, асоціації – це самоврядування психологів. Але якщо етична комісія не вирішить проблему або якщо порушені права людини – тоді справу буде розглядати суд.
● Членство в асоціації буде обов’язковим для тих, хто веде психотерапевтичну чи психологічну практику. Для низки лікарських спеціальностей, таких як медичні психологи (і лікарі-психологи), лікарі-психотерапевти, психіатри – ця норма є необов'язковою, адже їхня діяльність регулюється в рамках ліцензії на медичну практику.
Але як будуть визначати, які асоціації будуть визнаватися авторитетними, а які – ні?
«Проєкт закону підкреслює важливість післядипломного навчання організаціями різного типу власності, тобто провайдерами навчання можуть бути і університети, і заклади післядипломного навчання, і громадські організації, – коментує Валерія Палій. – Для того, щоб диплом чи сертифікат такого закладу визнавався цим законопроєктом, організації-провайдеру слід привести свою освітню програму у відповідність до стандартів тієї міжнародної організації, методу якої цей заклад планує навчати своїх студентів, та отримати від такої організації відповідне посвідчення. Детальний і прозорий порядок визнання таких організацій буде розроблено і затверджено КМУ у прозорий спосіб, через обовʼязкове громадське обговорення та залучення професійної спільноти та користувачів послуг.
Ми говоримо саме про післядипломне навчання тому, що воно є надзвичайно важливим для фахівців, оскільки дозволяє їм вдосконалювати і розвивати навички практичної роботи, отримати спеціалізацію, поглибити клінічні знання, отримати власний клієнтський досвід і досвід практичної роботи під професійним наставництвом (супервізією)».
ЧИ НЕ Є ЗАКОН «СИРИМ» ТА «ЗАНАДТО ШВИДКИМ»
Україна сильна поширеним підходом до ґрунтовних обговорень будь-яких ініціатив, адже це дозволяє врахувати різні думки і убезпечує нас від рішень, які зменшують наші можливості та звужують вільний ринок. Це хороша і правильна практика. Так само і з цим законопроєктом – найсильніші його опоненти кажуть, що «не варто поспішати», бо «готується масштабний та всеохопний законопроєкт», який унормує усі дрібниці і буде профільним для психологів та психологічної допомоги. Із таким підходом варто погодитися – бо мати профільний закон, до розробки якого долучена максимальна кількість фахівців та експертів, є важливим. Якісний закон однозначно краще «швидкого». Але є два не менш важливих аргументи.
Перший – що цей законопроєкт є дуже сфокусованим, і унормовує виключно сферу базових понять та вимог. Тут немає деталей. А це тому – і це є другим важливим аргументом – що закон є відповіддю на термінову потребу українців: встановити єдині і прозорі правила, які потрібні оперативно, і які дозволять мати нам усім однакові вимоги до спеціалістів і до діяльності, яка передбачає нашу згоду і наш дозвіл іншій людині вивчати певні наші сумніви, проблеми і розлади. Ми маємо довіряти такому фахівцю, і очікуємо, що держава зможе допомогти нам убезпечитися від контактів з людьми, які не є і не можуть бути фахівцями у психологічній допомозі.
До того ж, невідомо, скільки часу буде розроблятись "комплексний закон" і чи буде він розроблений взагалі. А коли і буде розроблений – зміст даних законопроєктів все одно буде необхідним, адже неможливо врегулювати діяльність психологів без внесення змін у Основи законодавства про охорону здоров'я. Бо психічне здоров'я – невід'ємна складова здоров'я в цілому. Ті декілька років, поки буде розроблятися і доопрацьовуватися профільний закон, ми всі житимемо за правилами – а це однозначно краще, ніж без них. Бо правила нададуть стимул і тим, хто звертатиметься по допомогу – пояснивши, чого очікувати і на який рівень надання послуг розраховувати. І тим, хто таку допомогу надаватиме – через конкуренцію прийде і якість фахівців, і доступність самої психологічної допомоги. А люди, які нехтують етичними принципами психологічної допомоги нестимуть адміністративну відповідальність.
Але ключовий момент – у тому, що закон потрібен саме зараз. Бо у держави немає механізмів реагування, якщо відбулося кримінальне або адміністративне правопорушення. Створювати якусь додаткову структуру, яка буде надбудовою над існуючими у держави – недоцільно. Але набагато правильніше робити професійне саморегулювання. І, до речі, про саморегулювання говорять у багатьох сферах. Ті ж медійні організації, журналістське саморегулювання. У нас у багатьох сферах є в цьому потреба. А от механізми, нажаль, не створені. Тож, пропонуючи правила гри у наразі зовсім невідрегульований сфері, ми пропонуємо закласти вірні механізми.
* * *
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства Психолог допомога Психологічна допомога
Источник: www.ukrinform.ua
